Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Шебутинці (Кам'янець-Подільський район)

село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Шебутинці (Кам'янець-Подільський район)
Remove ads

Шебу́тинці село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Коротка інформація село Шебутинці, Основні дані ...
Remove ads

Символіка

Герб

Щит у золотистій оправі, поділений горизонтально на дві частини: лазуровий фон та зелений. У центрі щита розміщено сніп колосся зв'язаний білою мотузкою — знак хліборобства та достатку. По обидва боки від снопа розташовано два чоботи чорного кольору — символ назви села.

Прапор

Прямокутне полотнище складається з двох частин. Верхня половина прапора синього кольору, нижня — зеленого кольору. У правій верхні частині зображено сніп колосся, як знак хліборобства, достатку та основного виду зайнятості мешканців.

Remove ads

Загальні відомості

Село розміщується на правому березі затоки Дністра, при основі гирла річки Данилівки. Поблизу річки знаходяться 5 курганів. На південь простягається село Березівка. Село ділиться на три частини: Толоку, Центр, Килину.

Етимологія

Торчинська Н. М., Торчинський М. М. вважають, що Шебутинці - патронімічна назва мотивована основною назвою Шебута.

За іншою версією назва села похоить від найменування взуття. В давнину тут жили майстри швейної справи, які шили боти, взуття, звідси словосполучення «шити бути».

Історія

Узагальнити
Перспектива

На сьогодні точно не відомо коли з'явилося село, однак, Шебутинці вперше згадуються у 1469 році. В джерелах різного часу село фігурувало під назвами: Schebunticze (1469), Sebuthincze (1578), Sheboutincze (1630–1650), Szebutyniec (1661), w Szebutyncach (1765), Sobotynce (1784), Щибутинцы (1805), Шебутинцы (поч. ХІХ ст.), Шибатинцы (1856), д. Шебутинцы, Шебушинцы (1893), Шебутинці (1926).

Шебутинці позначені на «Генеральній карті України», або ж «Загальному плані Диких Полів, простіше кажучи Україна, з незалежними провінціями» («Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis») французького інженера Гійома Боплана (був на службі у польського короля, будував фортифікаційні споруди) виданій у 1648 році у Данцигу

Відомо, що 1566 року селище набуло статусу королівських маєтностей та змінило назву з Субутинчі (Subutyńcze) на нинішню.

У 1795-1797 роках село входило до Ушицького округу Подільського намісництва,а в 1797-1923 роках до  Косиковецької волості Ушицького повітуПодільської губернії.

З 1991 року в складі незалежної України.

20 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новоушицької селищної громади[1], до цього органом місцевого самоврядування була Березівська сільська рада.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району, після увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[2].

Remove ads

Населення

Населення становить 516 осіб (208 дворів).

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Релігія

Селі знаходиться:

  • Костел Божого Милосердя (РКЦ).

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.

Галерея

Примітки

Наукова література та матеріали

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads