Шевченко Тарас Григорович (солдат)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевченко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Шевченко Тарас Григорович.

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (13 серпня 1969(19690813), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР — 30 травня 2017, м. Залізне, підпорядковане Торецькій міській раді, Донецька область, Україна) — український десантник, сапер, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Кобзар».

Шевченко Тарас Григорович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	13 серпня 1969(1969-08-13)  УРСР, Кривий Ріг
Смерть	30 травня 2017(2017-05-30) (47 років)  Україна, Залізне (підрив на вибуховому пристрої)
Поховання	Центральне кладовище
Псевдо	«Кобзар»
Військова служба
Роки служби	2015—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Горлівкою
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1969 року в місті Кривий Ріг. 1987 року закінчив Криворізьке професійно-технічне училище № 29. Строкову службу проходив у Севастополі в спецпідрозділі прикордонних військ СРСР^[1]. У 1990-х роках працював в органах внутрішніх справ України. По тому працював електрогазозварником, слюсарем на підприємствах Кривого Рогу: «Криворіжсталь», «Суха Балка», Південний гірничо-збагачувальний комбінат; останнім часом — електрогазозварником у «Вагонному депо „Мудрьона“» Придніпровської залізниці. Мешкав у Саксаганському районі Кривого Рогу.

Під час російської збройної агресії проти України 14 липня 2015 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією як доброволець. У жовтні 2016 року демобілізувався, та згодом продовжив службу за контрактом. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції.

Старший солдат, старший сапер взводу парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

30 травня 2017 року загинув від мінно-вибухової травми, множинних проникаючих осколкових поранень, внаслідок підриву на вибуховому пристрої під час виконання бойового завдання в районі м. Залізне на Горлівському напрямку. В результаті вибуху ще один військовослужбовець дістав поранення^[2][3].

Похований 2 червня на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу^[4][5].

Залишились донька та онука.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[6].
• Рішенням виконкому Криворізької міської ради № 255 від 31 травня 2017 року, за особисту мужність і героїзм, самовідданість та вірність військовій присязі й народу України, проявлені при виконанні військового обов'язку — захисті територіальної цілісності та недоторканості України, нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеню (посмертно)^[1][7].