Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шельпаки
село в Україні, в Підволочиському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Шельпа́ки — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського районіу Тернопільської області. До 2015 року підпорядковане Лисичинській сільській раді.
Remove ads
Географія
Розташоване на берегах р. Самець (один із витоків р. Млинський Потік, правого допливу Збруча, басейн Дністра), за 14 км від найближчої залізничної станції Максимівка. Географічні координати: 49° 40’ північної широти і 26° 01’ східної довготи. Територія — 2,86 км². Дворів — 153.
Топоніміка
Утворено ойконім Шейпаківці від патронімної назви Шейпаківці з первісним значенням «нащадки чи піддані Шейпака». Антропонім Шейпак (Шельпак) мотивовано, імовірно, дієсловом «шелепотіти». Від середини XIX ст. у документах зафіксовано теперішню назву Шельпаки[1].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Історія
Узагальнити
Перспектива
Середньовіччя, Новий Час
Перша письмова згадка — 1463 р., власність Василя Збаразького.
На початку XIX ст. в селі діяла цегельня. 1851 р. засновано школу. 1880 р. у селі 139 будинків, 799 осіб; 1931 — 1012 жителів.
XX століття
Внаслідок пожеж у 1910 р. згоріло 10, у 1926 р. понад 15 будівель. У 1914 р. в селі спорудили пам’ятник Т. Шевченку, згодом зруйнований.
1925 р. функціонували винокурний завод (7 робітників) і млин Казимира Бончковського.
Діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл» та інших, «Січ», Братство тверезості, а також кооператива і хор. 1936 р. у початковій школі навчався 91 учень.
Упродовж 1934–1939 рр. Шельпаки належали до ґміни Нове село.
5 липня 1941–5 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 35 чоловіків із села.
Remove ads
В ОУН і УПА перебували, репресовані понад 30 жителів села.
9 січня 1945 р. більшовики спалили господарства Марії Гаманович, Василя Грищина, Анни Мороз і Теодозії Спас на знак помстви за вбивство двох працівників НКДБ.
1945–1946 рр. у селі розташовувалася станиця «стрибків» («істрєбітєльного батальйону»).
У вересні 1948 р. вояки УПА спалили колгоспне майно.
Період Незалежності
2005 р. село газифіковане. 2007 р. у селі 453 особи; 2014 — 435 жителів.
31 липня 2015 року Шельпаки увійшли до складу Новосільської сільської громади[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Скориківської селищної громади[4].
Remove ads
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[5].
Релігія
- церква Святого Великомученика Юрія Переможця (1783; ПЦУ; кам'яна);
- «фіґура» з вирізьбленими молитвами.
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку (1963; скульптор В. Волошин); встановлено меморіальну таблицю Степанові Качалі (1995), придорожній хрест (відновлений 1991), пам'ятний хрест на честь заснування Братства тверезості.
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований на вулиці Шевченка, напроти школи, головна дорога.
Встановлений 1963 р. Робота самодіяльних майстрів.
Скульптура — бетон, постамент — камінь.
Remove ads
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, торгові заклади. У серпні 2006 року відкрито дитячий будинок сімейного типу.
Відомі люди
- Народилися
- Божок Андрій Михайлович (1988—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (посмертно).
- Роман Гарбуз (нар. 1949) — скульптор;
- Андрій Гульовський (нар. 1943) — художник;
- Надія Мориквас (нар. 1952) — письменниця, журналістка;
- Теодор Москалюк (1883–1955) — вояк УГА, громадський діяч у Канаді;
- Надія Радзіх (нар. 1974) — майстер декоративно-ужиткового мистецтва;
- Нестор Шуран (1935–1996) — інженер, фахівець у сфері транспортування газу, управлінець.
- Проживали, перебували
- Володимир Лах (1931–2001) — доктор технічних наук, професор;
- пастирював і похований священик УГКЦ, публіцист, історик, громадсько-політичний діяч Степан Качала. На могилі Степана Качали стоїть пам'ятник авторства відомого скульптора Юліяна Марковського.[8]
Remove ads
Світлини
Дорожній знак при в'їзді в село
Школа
Автобусна зупинка
Церква Святого Великомученика Юрія Переможця
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads