Шестаков Павло Петрович

Шестаков Павло Петрович (біл. Павел Пятровіч Шастакоў; 29 червня 1889(18890629), м. Монастирщина, Мстиславський повіт, тепер Монастирщинський район, Смоленська область, Росія — розстріляний 30 січня 1937) — білоруський поет і журналіст.

Павло Шестаков
біл. Павел Шастакоў
Ім'я при народженні	Павло Петрович Шестаков
Народився	29 червня 1889(1889-06-29) Монастирщина[d], Мстиславський повітd, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер	30 січня 1937(1937-01-30) (47 років)
Діяльність	журналіст поет
Alma mater	Вітебський державний університет імені Петра Машерова
Заклад	Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського і Savieckaja Bielaruśd

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шестаков.

Біографія

Походитьз сім'ї селян. Закінчив Вітебський педагогічний інститут. Професійну діяльність розпочав у школі грамоти в 1906 році. З 1916 року — воював на румунському фронті у складі 7-ї артилерійської бригади. У 1917 році — у Москві: прапорщик 2-го запасного полку бригади важкої артилерійської, учасник Жовтневого повстання в Москві. З 9 листопада — член Московської Ради солдатських депутатів.

У 1918–1919 роках мешкав у Мстиславлі: член павітового виконкому та завідувач відділу народної освіти, редактор повітової газети «Думи бідняка». Брав участь у громадянській війні.

З 1921 року у Мінську: голова політради Мінського військомату, замісник старшини Головполітради Білорусі, головний інспектор по клубах та хатах-читальнях. З вересня 1926 по серпень 1928 року у Москві — завідувач білоруського сектору Комуністичного університету національних меншин Заходу імені Мархлевського.

З вересня 1928 по серпень 1929 року — замісник наркама освіти БССР. З березня по липень 1929 року відповідальний редактор газети «Радянська Білорусь».

З жовтня 1935 по серпень 1936 року — директор Білдержвидавництва. Був членом ЦВК БССР^[be] (1929–1932). Автор лібрето першої опери М. М. Чуркіна «Визволення праці», багатьох віршів та статей.

30 січня 1937 року необґрунтовано арештований органами НКВС, потім розстріляний. У 1956 році реабілітований посмертно.

Література

• Шастакоў Павел Пятровіч: Удзельнікі Кастрычніцкай рэвалюцыі// Памяць: Мсціслаўскі р-н: Гіст.-дак. хронікі гарадоў і р-наў Беларусі. — Мн., 1999. — С.118.