Штутгарт-Головний

Штутгарт-Головний (нім. Stuttgart Hauptbahnhof) — основна залізнична станція в місті Штутгарт, столиці землі Баден-Вюртемберг, на південному заході Німеччини. Це найбільша регіональна та міжміська залізнична станція у Штутгарті, головний вузол мережі Stuttgart S-Bahn, а також разом зі станцією на Шарлоттенплац є головним вузлом Stuttgart Stadtbahn. Класифікується Deutsche Bahn як станція I категорії. ^[1]

Штутгарт-Головний центральний вокзал, надземна станція, bahnhof (station), тупикова станція
Сусідні станції	Vaihingen (Enz)d, Ulm Hauptbahnhofd, Stuttgart-Bad Cannstattd, Stuttgart Nordd і Stuttgart Stadtmitte stationd
Координати	48°47′02″ пн. ш. 9°10′54″ сх. д.
Лінія(ї)	Stuttgart–Ulm railwayd, Stuttgart–Würzburg railwayd, Stuttgart - Horb railway lined, Verbindungsbahnd і Швидкісна залізниця Мангайм — Штутгарт
Колій	18
Відкрито	23 жовтня 1922
Архітектор	Paul Bonatzd і Friedrich Eugen Scholerd
Власник	Deutsche Bahn
Оператор	DB InfraGO
Вебсайт	bahnhof.de/stuttgart-hbf​(нім.)
Код Експрес-3	8029034
Мапа
на Вікісховищі

Розташована на північно-східному кінці Кенігштрассе, головної пішохідної зони центру міста, станція магістральної залізниці є кінцевою, тоді як підземні станції S-Bahn і Stadtbahn є транзитними станціями. Станція добре відома своєю 12-поверховою вежею з великою, що обертається та освітленою зіркою Mercedes-Benz на вершині; вежа та будівля вокзалу є пам'ятками міста.

Плани суперечливого проекту «Штутгарт 21» щодо перетворення кінцевої станції магістральної залізниці на підземну наскрізну станцію передбачають знесення бічних крил будівлі, а також ліквідацію платформ, колій і перону кінцевої станції. Запланована підземна прохідна станція розташована під кутом 90 градусів до поточної станції. Будівництво почалося у 2010 році і її планується завершити у 2025 році.

У листопаді 2009 року охоронці Міжнародної ради пам’яток і визначних місць номінували будівлю для включення до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, і противники проекту Штутгарт 21 використали цю нагоду, щоб закликати місто та Deutsche Bahn зупинити проект, який передбачає знесення частини комплексу за проектом Пауля Бонаца^[en].^[2]

Історія

Збір коштів для нової станції почався в 1914 році. Скляний дах платформи, який був у початковому плані, не було побудовано через затримки, спричинені Першою світовою війною. Станція була офіційно відкрита 21 жовтня 1922 року, хоча роботи були завершені лише в грудні 1927 року. Архітектором був Пауль Бонац. Усі 17 колій були електрифіковані в 1933 році. Станція зазнала значних пошкоджень під час Другої світової війни після того, як її бомбардували союзники.

Штутгарт 21

Станцію планується перетворити з кінцевої на підземну транзитну. Мета – скоротити час у дорозі та звільнити нові ділянки для будівельників у центрі міста.^[3] Станція зараз доступна лише для S-Bahn, це кінцева станція для міжміського сполучення. Плани побудувати повністю транзитну станцію виношували роками. Уряд країни, земля і Deutsche Bahn оголосили про схвалення планів 19 липня 2007 року. Кошторис у 2007 році становив близько 2,8 мільярда євро. У листопаді 2009 року оцінка ціни зросла до 4,5 млрд євро.^[4]

Будівництво почалося навесні 2010 року. Початкова дата завершення у 2019 році була перенесена на 2025 рік^[5].

Опис

Також біля вокзалу є депо Intercity-Express та InterCity, його також використовують поїзди Regionalbahn. У липні 2007 року новий поїзд TGV почав курсувати між Штутгартом і Парижем чотири рази на день. Поїздка займає 3 години 40 хвилин із максимальною швидкістю 320 км/год.

Станція відома своєю 12-поверховою вежею, увінчаною великим логотипом Mercedes-Benz, що обертається.

Трафік

Потяги далекого сполучення

Лінія	Маршрут	Інтервал
ICE11	Гамбург-Альтона – Берлін-Головний – Лейпциг-Головний – Ерфурт-Головний – Франкфурт-на-Майні-Головний – Мангайм-Головний – Штутгарт-Головний – Ульм-Головний – Аугсбург-Головний – Мюнхен-Головний	що 2 години
	Вісбаден-Головний – Майнц-Головний – Мангайм – Штутгарт – Мюнхен	1 поїзд
ICE15	Штутгарт – Дармштадт-Головний – Франкфурт – Ерфурт – Галле-Головний – Берлін (прямує Франкфурт — Берлін як ICE-Sprinter)	1 поїзд в сб і нд
ICE22	(Кіль-Головний –) Гамбург-Головний – Ганновер-Головний – Аеропорт Франкфурт – Мангайм – Штутгарт	що 2 години
ICE26	Франкфурт – Гайдельберг – Фаїнген-ан-дер-Енц-Головний – Штутгарт	1 поїзд ввечері
ICE42	Дортмунд-Головний – Дуйсбург-Головний – Кельн-Головний – Франкфуртський аеропорт – – Мангайм – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен	що 2 години
ICE45	Кельн – Вісбаден – Майнц – Мангайм – Гайдельберг-Головний – Штутгарт	1 пара поїздів
ICE47	Дортмунд – Дуйсбург – Кельн – Франкфуртський аеропорт – Мангайм – Штутгарт	індивідуальні послуги
ICE/TGV 83	Париж-Східний – Страсбург-Віль – Карлсруе-Головний – Штутгарт (– Ульм – Аугсбург – Мюнхен)	5 пар поїздів щодня
IC30	(Кіль-Головний –) Гамбург – Дортмунд – Дуйсбург – Кельн – Кобленц-Головний – Мангайм – Штутгарт	що 2 години
IC32	(Берлін – Ганновер –) Дортмунд – Дуйсбург – Кельн – Кобленц – Мангейм – Штутгарт (– Ульм – Ліндау-Інзель – Інсбрук-Головний /– Нюртінген – Ройтлінген-Головний – Тюбінген-Головний)1 потяг до Тюбінгена вранці та ввечері	Пн–Чт, Сб: 4 пари поїздів, Пт, Нд: 7 пар поїздів
IC60	Карлсруе – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен	що 2 години
IC61	Карлсруе – Пфорцгайм-Головний – Штутгарт – Ален-Головний – Нюрнберг-Головний (– Аугсбург – Мюнхен)	що 2 години один поїзд до ЛейпцигГоловний
IC62	Франкфурт – Дармштадт-Головний – Гайдельберг – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен – Зальцбург-Головний (– Клагенфурт-Головний / Грац-Головний)	4 пари поїздів
IC87	Штутгарт – Зінген – Цюрих-Головний	щогодини, що 2 години до Цюриха
ICE90	Франкфурт – Мангайм – Штутгарт – Ульм – Мюнхен – Зальцбург – Відень-Головний (– Будапешт-Келеті)| 2 пари поїздів у вихідні дні
FLX 10	Берлін-Головний – Берлін-Зюдкройц – Галле-на-Заале-Головний – Ерфурт-Головний – Гота – Айзенах – Фульда – Франкфурт-Південний – Дармштадт-Головний – Вайнгайм-Головний – Гайдельберг-Головний – Штутгарт	1–2 пари поїздів

Регіональні

Лінія	Маршрут	Інтервал
IRE1	Карлсруе-Головний – Пфорцгайм-Головний – Мюлакер – Фаїнген-ан-дер-Енц-Головний – Штутгарт	Щогодини
	Карлсруе – Пфорцгайм – Мюлакер – Фаїнген – Штутгарт – Шорндорф – Швабський Гмюнд (– Ален-Головний)	Що дві години [6]
IRE6	Штутгарт – Ройтлінген-Головний – Тюбінген-Головний – Гехінген – Альбштадт-Ебінген – Зігмарінген – Аулендорф	Що дві години (дистанції з Тюбінгена до Роттенбурга або Горба)
RE 5	Штутгарт – Есслінген-на-Некарі – Плохінген – Геппінген – Гайслінген-ан-дер-Штайге – Ульм-Головний – Біберах – Фрідріхсгафен-Штадт – Ліндау-Інсель	Щогодини
RE 6	Штутгарт – Есслінген – Плохінген – Вендлінген – Нюртінген – Метцинген (Ройтлінген) – Ройтлінген – Тюбінген	Щогодини (Щопівгодини у годину пік)
RE 8	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм-Біссінген – Гайльбронн – Бад-Фрідріхсгаль – Остербуркен – Лауда – Вюрцбург-Головний	Щогодини[7]
RE 10	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм – Гайльбронн	Щогодини[6][7]
RE 14a	Штутгарт – Беблінген – Герренберг – Ойтінген-ім-Гой – Горб-ам-Неккар – Роттвайль	Що дві години (курсує разом з RE14b до Ойтінген, де маршрути розгалужуються)
RE 14b	Штутгарт – Беблінген – Герренберг – Ойтінген – Фройденштадт-Головний	Що дві години (курсує разом з RE14а до Ойтінген, де маршрути розгалужуються)
RE 17b	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігхайм – Фаїнген – Мюлакер – Бреттен – Брухзаль – Гайдельберг-Головний	Що дві години (курсує по парних годинах разом з RB 17a до Мюлаккер, де маршрути розгалужуються)
RE 19	Штутгарт – Вайблінген – Бакнанг – Гайлдорф-Західний – Швабський Галль-Гессенталь (– Крайльсгайм)	Що дві години (до Крайльсгайма під час години-пік)
RE 87	Штутгарт – Беблінген – Горб – Ротвайль – Тутлінген – Зінген	Що дві години
	Штутгарт – Беблінген – Герренберг – Хорб – Ротвайль – Тутлінген – Зінген (– Констанц)	Що дві години
RE 90	Штутгарт – Вайблінген – Бакнанг – Гайльдорф-Західний – Швабський Галль-Гессенталь – Крайльсгайм – Ансбах – Нюрнберг-Головний	Що дві години[7]
RB 13	Штутгарт – Вайблінген – Шорндорф – Швабський Галль – Ален (– Ельванген – Крайльсгайм)	Що 30 хвилин (щогодини до Ельвангена, що 2 години до Крайльсхайма)
RB 16	Штутгарт – Есслінген – Плохінген – Геппінген – Гайслінген – Ульм	Погодинно (півгодини до Гайслінгена, щогодини до Ульма) [7][6] (+ додаткові поїзди в пік)
RB17a	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігхайм – Фаїнген – Мюлакер – Пфорцгайм (– Бад-Вільдбад/Вілфердінген-Зінген)	Щогодини (окремі поїзди до Бад-Вільдбада або Вільфердінген-Зінгена, курсують разом з RB 17b/c до Мюлакера, де маршрути розгалужуються, додаткові поїзди о 6:09/6:47, 16:15/16:48 та 17:14/ 17:47)
RB17c	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм – Фаїнген – Мюлакер – Бреттен – Брухзаль	Що дві години (курсує по непарних годинах разом з RB 17a до Мюлакер, де маршрути розгалужуються)
RB18	Штутгарт – Людвігсбург – Бітігайм – Гайльбронн – Бад-Фрідріхсгаль – Остербуркен	Щогодини[7]
RB19	Штутгарт – Вайблінген – Бакнанг – Гайльдорф-Західний – (Швабський Галль-Хессенталь – Крайльсгайм)	Щогодини (тільки пн–пт у другій половині дня до Швабський Галль, окремі поїзди продовжують рух до Крайльсгайму)

S-Bahn

Лінія	Маршрут
S1	Кірхгайм-унтер-Тек – Плохінген – Есслінген-на-Некарі – Штутгарт-Некарпарк – Штутгарт-Бад-Каннштатт – Штутгарт-Головний – Штутгарт-Швабштрассе – Штутгарт-Фаїнген – Штутгарт-Рор – Беблінген – Герренберг (додаткові поїзди в робочі дні між Есслінгеном і Швабштрассе або Беблінгеном.)
S11	Неккарпарк – Бад-Канштатт – Штутгарт-Головний – Швабштрасе – Фаїнген – Рор – Беблінген – Герренберг
S2	Шорндорф – Вайнштадт – Вайблінген – Бад-Канштатт – Штутгарт-Головний – Швабштрасе – Фаїнген – Рор – Аеропорт Штутгарт/Мессе – Фільдерштадт (додаткові поїзди в робочі дні між Шорндорфом і Фаїнгеном.)
S3	Бакнанг – Вінненден – Вайблінген – Бад-Канштатт – Штутгарт-Головний – Фаїнген – Рор – Аеропорт Штутгарт/Мессе (через відкриття нового виставкового центру потяги курсують до аеропорту у вихідні; пізно ввечері рух курсують лише до Фаїнгену; додаткові поїзди в робочі дні між Бакнангом і Фаїнгеном).
S4	Бакнанг – Марбах-ам-Неккар – Людвігсбург – Цуффенгаузен – Штутгарт-Головний – Швабштрассе
S5	Швабштрасе – Штутгарт-Головний – Цуффенгаузен – Лудвігсбург – Бітіггайм-Біссінген
S6	Швабштрасе – Штутгарт-Головний – Цуффенхаузен – Леонберг – Вайль-дер-Штадт
S60	Швабштрасе – Штутгарт-Головний – Цуффенгаузен – Леонберг – Реннінген – Магштадт – Майхінген – Зіндельфінген – Беблінген

Вантажні перевезення

Інтер'єр вокзалу у 2004

Вид на колії з вежі у 2005 році

Краєвид на станцію із заходу

Крім пасажирської станції, раніше була закрита і вже знесена вантажна станція і невелика маневрова станція, на якій була сортувальна гірка із залізничними гальмами. Вантажна станція використовувалася до 1980-х років.^[8] Пізніше вантажні перевезення було повністю перенесено на сортувальну станцію Корнвестгайм; рішення про переїзд було прийнято незалежно від проекту Штутгарт 21.^[9]

Штадтбан

Під Арнульф-Клетт-Плац (привокзальна площа), розташовано найбільший і найважливіший вузол штадтбану, що має такі маршрути::

Лінія	Маршрут
U5	Кіллесберг – Штутгарт-Головний – Дегерлох – Мерінген – Лайнфельден
U6	Герлінген – Вайлімдорф – Фойербах – Штутгарт-Головний – Дегерлох – Мерінген – Фазаненгоф
U7	Менхфельд – Цуффенгаузен – Штутгарт-Головний – Рубанк/Фернзетурм – Гоймаден – Остфільдерн-Неллінген
U29	Штутгарт-Головний – Фогельзанг – Ботнанг
U12	Ремзек – Гальшлаг – Будапестер-плац – Штутгарт-Головний – Дегерлох – Мерінген – Дюрлеванг
U14	Мюльгаузен – Мюнстер – Штутгарт-Головний
U15	Штаммгайм – Цуффенгаузен – Прагзаттель – Штутгарт-Головний – Ойгенсплац – Рубанк/Фернсехтурм ( – Геймаден)

Крім того, у разі проведення заходів у НеккарПарк і Канштаттер-Вазен

Лінія	Маршрут
U11	Штутгарт-Головний – Гарлоттенплац-Мінеральбедер – Канштаттер-Вазен – НеккарПарк (Стадіон)