Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Юлсубіне

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Юлсу́біно (тат. Балтач) — село в Рибно-Слобідському районі Республіки Татарстан. Адміністративний центр Юлсубінського сільського поселення.

Коротка інформація Юлсубіне, Країна ...

Розташоване на річці Суша в північно-східній частині району, за 27 км на північний схід від селища міського типу Рибна Слобода і за 110 км на схід від міста Казань.

Remove ads

Історія

Відомо з 1616 року під назвою Балтаєво. У дореволюційних джерелах згадується також як Єлсова Балтачі. Друга назва села (Балтач) походить від слова «балтачі» (тат.) — тесляр. У XVIII — першій половині XIX століть жителі належали до категорії державних селян. Займалися землеробством, розведенням худоби.

За даними перепису 1897 року, у селі Юлеубіно (Балтачі) Лаїшевського повіту Казанської губернії жили 1115 осіб (548 чоловіків та 567 жінок), з них 1096 мусульман.

На початку XX століття в селі Юлсубіно функціонували 2 мечеті (збереглася будівля першої соборної мечеті, збудованої близько 1916 року), медресе, 2 млини, фарбувальний заклад, 5 дріб'язкових крамниць. У цей період земельний наділ сільської громади становив 1813 десятин[2].

До 1920 року село входило до Урахчинської волості Лаїшевського повіту Казанської губернії. З 1920 року у складі Лаїшевського кантону Татарської АРСР. З 1927 року в Рибно-Слобідському, з 1935 року в Кзил-Юлдузькому районах. У 1963—1965 роках у зв'язку з ліквідацією Рибно-Слобідського району входив до складу Мамадиського району. З 1965 року знову увійшов до складу Рибно-Слобідського району.

Remove ads

Населення

Таблиця демографії
1782185918971908192019261938194919581970198920022010
112 (муж.)726117313741374129011509959561016630565516
Національний склад

Згідно з результатами перепису 2002 року, у національній структурі населення села татари становили 100% із 565 осіб[3].

Визначні пам'ятки

Перша соборна мечеть (початок ХХ століття). Приклад татарської мечеті XX століття у стилі раціонального неокласицизму[4][5].

Відомі особи

Баширова Зайнаб Хузяханівна (1903—1984), поетеса

Файзуллін Равіль Габдрахманович (1943), татарський письменник та поет, публіцист. Народний поет Республіки Татарстан (1999), заслужений діяч мистецтв РРФСР, лауреат Республіканської премії імені Муси Джаліля (1970), Державної премії Республіки Татарстан імені Габдулли Тукая (1978).

Файзуллін Рустем Габдрахманович (1950-2020), татарський поет, журналіст, заслужений працівник культури Татарстану, володар премії Спілки письменників імені Гаяза Ісхакі

• Мубараков Ріфгат Гусманович (1951), директор з виробництва АТ «Саянськхімпласт», кандидат технічних наук (1998), заслужений інженер Росії (2005), заслужений хімік Російської Федерації (2006), дійсний член Російської інженерної академії

• Гаріфуліна Расіма Ахметзакірівна (1957), поетеса, журналіст[6].

Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads