Юрченко Валерій Вікторович

Вале́рій Ві́кторович Ю́рченко (12 лютого 1971, смт Лугини, Житомирська область — 1 вересня 2014, Лутугине, Луганська область) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Юрченко Валерій Вікторович
Капітан
Загальна інформація
Народження	12 лютого 1971(1971-02-12) Лугини
Смерть	1 вересня 2014(2014-09-01) (43 роки) Лутугине
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юрченко.

Життєпис

Народився 1971 року в смт Лугини (Житомирська область).

Навчався в Омському військовому училищі, перевівся, закінчив Київське.

З дружиною зустрілися, коли були студентами — Марія навчалася в педагогічному інституті у Житомирі. Навчаючись в Росії, а перед тим в російськомовній школі, не міг нормально розмовляти українською мовою — дружина називала його «російськомовним бандерівцем». Одружилися 1994; потім поїхали у Високу Піч за направленням — там тоді була військова частина.

У 1998 році, після розформування гарнізону, переїхали до Новограда-Волинського — пішов на службу в 30-ту бригаду. Спочатку був заступником з технічної частини танкової роти, потім командиром роти.

Після 20 років служби в армії пішов на пенсію, працював водієм у будівельному магазині «Норма».

З початком війни мобілізований, командир взводу, заступник командира танкової роти з озброєння, 30-та окрема механізована бригада. В одному з боїв зазнав поранення в руку.

Загинув 1 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання неподалік міста Лутугине Луганської області — його танковий екіпаж при виході з оточення потрапив під обстріл.^[1]

Похований в смт Лугини 5 вересня 2014-го.

Без Валерія лишилась дружина Марія, з якою провів 19 років життя, та 11 хрещеників.

Нагороди та вшанування

• 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
• Портрет Валерія Юрченка розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 6, місце 11
• Вшановується 1 вересня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.^[2]
• Почесний громадянин міста Новоград-Волинський (посмертно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002)^[3].
• Одна з вулиць селища Лугини носить ім'я Валерія Юрченка .