Якоб Гендрік Вант-Гофф

Якоб Гендрік Вант-Гофф (нід. Jacobus Henricus (Henry) van 't Hoff; 30 серпня 1852 року, Роттердам, Нідерланди — 1 березня 1911 року, Берлін) — голландський фізик і хімік, лавреат Нобелівської премії з хімії 1901 року «на знак визнання величезної важливості відкриття законів хімічної динаміки і осмотичного тиску в розчинах»^[9].

Якоб Гендрік Вант-Гофф
нід. Jacobus Henricus (Henry) van 't Hoff
Народився	30 серпня 1852(1852-08-30)[1][2][…]  Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди[3][4]
Помер	1 березня 1911(1911-03-01)[1][2][…] (58 років)  Берлін, Німецька імперія[4]  ·туберкульоз
Поховання	Далемський цвинтар[5][6]
Країна	Нідерланди
Національність	голандець
Діяльність	хімік, професор, фізик, інженер, геолог, викладач університету, стереохемік
Alma mater	Делфтський технологічний університет Лейденський університет Боннський університет Паризький університет Утрехтський університет
Галузь	Фізична хімія Хімічна кінетика
Заклад	Утрехтський ветеринарних коледж Амстердамський університет Берлінський університет
Науковий ступінь	доктор наук
Науковий керівник	Шарль Адольф Вюрц Фрідріх Кекуле
Вчителі	Фрідріх Авґуст Кекуле фон Страдоніц і Eduard Mulderd[7]
Відомі учні	Ернст Когенd
Аспіранти, докторанти	Ернст Когенd Harold A. Wilsond[7] Pieter Coenraad Frederik Froweind[7] Albertus van Bijlertd[7] Gerrit Hondius Boldinghd[7] Johannes Jacobus van Laard[7] Wilder Dwight Bancroftd[8]
Членство	Лондонське королівське товариство Геттінгенська академія наук Петербурзька академія наук Французька академія наук Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Нідерландська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Королівське фізіографічне товариство в Лунді Російська академія наук Прусська академія наук Національна академія наук США Туринська академія наук[4]
Відомий завдяки:	Хімічна кінетика, Стереохімія
У шлюбі з	Johanna Francina Meesd
Нагороди	медаль Гельмгольца (1910) медаль Деві (1893) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (25 листопада 1897)
Висловлювання у Вікіцитатах  Якоб Гендрік Вант-Гофф у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гофф.

Біографія

Народився 30 серпня в Роттердамі, в сім'ї лікаря, третім з семи дітей. Вже в початковій школі вчителі помітили в ньому любов до музики й поезії. Надалі він проявив чудові здібності до точних природничих наук. Після закінчення в 1869 році міської середньої школи він вступив до Політехнічної школи в Делфті.

1871 року закінчив Політехнічну школу в Делфті і без вступних екзаменів був прийнятий до Лейденського університету. Пізніше в цьому університеті він витримав кандидатський екзамен. Проте в Лейдені йому не сподобалося і він поїхав в Бонн до знаменитого хіміка Кекуле. Після відкриття молодим вченим пропіонової кислоти Кекуле порадив своєму учню поїхати в Париж до професора Вюрца, спеціаліста з органічного синтезу.

У грудні 1874 року Вант-Гофф захистив докторську дисертацію в університеті Утрехті, а в 1876 році почав викладацьку діяльність в місцевій ветеринарній школі.

Став членом Геттінгенської академії наук.

Восени 1874 року опублікував в Утрехті невелику роботу з назвою: «Пропозиція застосовувати в просторі сучасні структурні хімічні формули разом з примітками про відношенні між оптичною обертальною здатністю і хімічною конституцією органічних сполук». В 1875 році видана нова стаття Вант-Гоффа «Хімія в просторі», в якій він висловив теорію тетраедричного атома Карбону.

Наукова діяльність

Вант-Гофф є одним з засновників стереохімії. У 1874 році він сформулював її основні положення одночасно з Жозефом Ле Белем і незалежно від нього. Створив модель тетраедричного атома Карбону, пояснив геометричну цис-транс-ізомерію олефінових сполук. Передбачив ізомерію алленів. вивів одне з основних рівнянь термодинаміки (Рівняння Вант-Гоффа), а також рівняння ізотерми. Сформулював основні постулати хімічної кінетики. Заклав основи класичної теорії розчинів і твердих розчинів. Вивів закон осмотичного тиску та Закон Вант-Гоффа і Курнакова.