Яремчук Олександр Олександрович

Олекса́ндр Олекса́ндрович Яремчу́к (нар. 20 березня 1989, Добровеличківка Кіровоградська область, Українська РСР — пом. 24 серпня 2014, біля села Петрівське (Шахтарський район) Донецької області) — український військовослужбовець 1-ї роти 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький). Вчитель історії за освітою. Загинув під час вивезення поранених з кургану Савур-могила біля мосту на виїзді з села Петрівське (Шахтарський район) Донецької області^[1].

Яремчук Олександр Олександрович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	20 березня 1989(1989-03-20) Добровеличківка Кіровоградська область
Смерть	24 серпня 2014(2014-08-24) (25 років) Петрівське (численні поранення з вогнепальної зброї, несумісні з життям)
Військова служба
Роки служби	2010—2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	1-а рота 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Савур-Могилу (2014)
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яремчук.

Життєпис

Олександр Яремчук народився 1989 року у селищі Добровеличківка на Кіровоградщині. Здобув освіту вчителя історії.

У 2010 році підписав контракт на військову службу. Під час російсько-української війни служив молодшим сержантом 1-ї роти 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький).

Олександр Яремчук разом із спецпризначенцями на пікапі Mitsubishi L200 24 серпня 2014 року забрали поранених з кургану Савур-могила. Біля мосту на виїзді з села Петрівське (Шахтарський район) Донецької області машину було двічі обстріляно, вона перевернулась і була захоплена російськими бойовиками, які вбили поранених. Група, що була направлена на пошук загиблих, не змогла знайти тіла. Можливо, його тіло разом зі зниклими Темуром Юлдашевим та Віктором Самойловим знайшли в одній могилі біля села Петрівське.

Невизнання загибелі

Щонайменше до 5 вересня 2014 року вважалось, що він перебував у полоні у бойовиків^[2]. Мати Олександра не визнає сина загиблим навіть після експертизи ДНК і наполягає на повторній експертизі.

Тіло захоронене на Кушугумському кладовищі^[3]. Був у камуфльованому одязі «британка», татуювань нема^[4]

Залишилися батьки і сестра. Мама Вікторія Яремчук є членом координаційної ради об'єднання зниклих безвісти «Надія».^[5]

Вшанування

• Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[6]