Ярославнафтооргсинтез

Ярославнафтооргсинтез («Славнафта-Ярославнафтооргсинтез», «Славнафта-ЯНОС») — найбільший нафтопереробний завод півночі Росії. Розташований у Ярославлі. Спеціалізується на переробці нафтопродуктів та входить до п'ятірки найбільших НПЗ росії за обсягом переробки, а також є найбільшим нафто­переробним підприємством Центрального федерального округу.

Ярославнафтооргсинтез

57°32′45″ пн. ш. 39°47′22″ сх. д.
Тип	підприємство
Галузь	Нафтопереробна промисловість
Засновано	1961 (64 роки)
Штаб-квартира	Росія
Продукція	продукти нафтопереробки: бензин, дизельне пальне, мазут тощо.
Співробітники	3 050
Холдингова компанія	Славнефть
Материнська компанія	Славнафта
refinery.yaroslavl.ru

Історія

Наказом Міністерства нафтової промисловості у 1952 році створено комісію для вибору майданчика під будівництво нафтопереробного заводу в Ярославлі, у 1954 році Рада міністрів СРСР затвердила ділянку і в 1955 розпочато будівництво Новоярославського НПЗ. До 1958 року завершено будівництво житлового селища (Нафтобуд), в 1958—1961 роки побудована перша черга заводу.

13 жовтня 1961 року на заводі отримано перший бензин, 17 жовтня перший ешелон із нафтопродуктами відправлений до Ленінграда. У 1963 році введена в дію друга черга заводу, до 1968 року потужність з переробки нафти збільшена в 3 рази.

У 1976 році створено виробниче об'єднання «Ярославнафтооргсинтез», до якого увійшли Новоярославський НПЗ — головне підприємство, а також Ярославський нафтопереробний завод імені Менделєєва, Ярославський завод нафтової тари. У 1984 році почав працювати комплекс з виробництва масел і парафінів КМ-2.

У 1993 році підприємство акціоноване (створено АТВТ «Ярославнафтооргсинтез»). 5 грудня 1995 року Державний комітет з управління державним майном затвердив план приватизації^[1], згідно з яким контрольний пакет акцій АТВТ «Ярославнафтооргсинтез» передано в управління державної вертикально-інтегрованої нафтогазової компанії «Славнафта». 26 квітня 1996 року АТВТ «Ярославнефтеоргсинтез» перейменовано на ВАТ «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез».

У 1997—2001 роки проведено перший етап реконструкції підприємства, що включає модернізацію установки каталітичного крекінгу. Другий етап реконструкції здійснено у 2001—2006 роках, у його рамках збудовано комплекс глибокої переробки нафти. У 2006—2011 роках реконструйовано установки гідроочищення дизельного пального Л 24/6 та Л 24/7, було введено в експлуатацію установки хімводопідготовки та виробництва водню високого ступеня чистоти, здійснено пуск нової установки первинної переробки нафти ЕЛУ АТ потужністю 4 млн тонн на рік, побудовано й успішно пущено встановлення гідроочищення бензину каталітичного крекінгу та встановлення ізомеризації пентан-гексанових фракцій «Ізомалк-2».^[2][3]. Інвестиції в реконструкцію та модернізацію виробничих потужностей компанії у 2000-ні роки становили понад $1,5 млрд.

У 1996—2004 роках до 3-ї прохідної заводу курсував тролейбус (нині тролейбусна лінія демонтована).

Власники та керівництво

Найбільші акціонери підприємства — компанії «Газпром нефть» та «Роснефть». Акції юридичної особи підприємства торгуються на Московської біржі. Ринкова капіталізація на 2009 рік^[4] оцінювалася в 12900000000 руб. ($ 0,4 млрд).

Генеральний директор — Карпов Микола Володимирович.

Діяльність

Одне з найбільших нафтопереробних підприємств центральної Росії — входить до складу вертикально-інтегрованої нафтової компанії «Славнефть». Основним видом діяльності підприємства є надання послуг з переробки нафти. Профіль НПЗ — паливно-олійний.

Потужності підприємства розраховані на переробку 15 млн тонн нафти на рік. За обсягами первинної переробки нафти посідає 5 місце серед нафтопереробних заводів Росії.

На підприємстві випускається кілька десятків найменувань нафтопродуктів: автомобільні бензини, дизельне пальне, авіаційний гас, паливо для реактивних двигунів та топковий мазут; базові, компресійні, трансмісійні та індустріальні олії; бітуми — дорожні, покрівельні та будівельні; парафіно — воскова продукція, ароматичні вуглеводні.

Серед споживачів продукції заводу — майже всі великі підприємства Центрального і Північно-Західного регіонів Росії, і навіть аеропорти, Управління Північної залізниці та об'єкти військово-промислового комплексу.

Основними конкурентами є: Рязанська НПК, Нижегороднафтооргсинтез (Кстово), Московський нафтопереробний завод^[5].

Логістика

Сировина для заводу надходить в район Ярославля по нафтопроводах Сургут – Полоцьк, Нижній Новгород – Ярославль, Уса – Ухта – Ярославль.

Видача продукції може відбуватись по нафтопродуктопроводу Північ.

Російське вторгнення в Україну

Вночі 1 жовтня 2025 року БпЛА атакували підприємство «Ярославнафтооргсинтез». За словами губернатора Михайла Євраєва, пожежа на території нафтопереробного заводу виникла нібито через техногенний характер і не пов'язана з атакою дронів. Водночас російське Міністерство надзвичайних ситуацій повідомила, що сигнал про займання надійшов о 06:28 за місцевим часом^[6][7].

Галерея

• 
  «Ярославнафтооргсинтез»:
  установка каталітичного крекінгу 1А-1М (праворуч, з димною трубою), встановлення каталітичного риформінгу КР-600 (ліворуч, висока)^[8]
• 
  «Ярославнафтооргсинтез»: установка з виробництва базових мастил^[9] (ліворуч, висока), установка гідрокрекінгу^[2][8] (бетонна труба праворуч, і далі йде ліворуч за установку з виробництва масел)