Ґруневальд

Ґруневальд (нім. Berlin-Grunewald) — адміністративний район на заході округу Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німеччина.^[2]. Названий на честь однойменного лісу Груневальд(інші мови).

Ґруневальд
Герб району Ґруневальд
Основні дані
Країна:	Німеччина
Місто:	Берлін Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф
Утворений:	1880
Населення:	10.530 (30 червня 2016)[1]
Площа:	22.3 км²
Густота населення:	472 осіб/км²
Поштові індекси:	14193
Географічні координати:	52°29′00″ пн. ш. 13°16′00″ сх. д.
Мапа району
Районна влада
Мапа
Ґруневальд у Вікісховищі

Географічне розташування

Груневальд межує з районами Вестенд(інші мови), Галензе(інші мови) та Шмаргендорф(інші мови) на півночі та сході, а також, на півдні, із сусіднім округом Штегліц-Целендорф, а саме з його районами Далем(інші мови), Целендорф(інші мови) та Ніколасзе(інші мови). На заході межею є фарватер річки Гафель.

Найбільшу частину району займає Груневальдський ліс .

Історія

У 1880-ті роки прусська держава при особистому втручанні рейхсканцлера Отто Бісмарка продала 234 га лісу Ґруневальд банківському консорціуму, який планував звести на цих теренах житловий квартал за прикладом колоній вілл Альзен і Ліхтерфельде, який отримав згодом назву «колонія мільйонерів Ґруневальд».

За цим проєктом забудовані вулиці Курфюрстендамм і Бісмарк-алея, численними греблями на загаченому струмку створена система мальовничих озер. До 1889 року виник зелений елегантний та респектабельний житловий квартал — колонія вілл Ґруневальд.

На місці частково зруйнованих під час Другої світової війни вілл у повоєнний час з'явилися не тільки нові вілли та особняки, але і малоповерхова багатоквартирна забудова. До теперішнього часу Ґруневальд є найреспектабельнішим кварталом.

Туристичні пам'ятки

Вілла Гартенек

Вілла Конщевського

Вілла Натан Самуеля

Вілла Вальтера

Церква Груневальда на Бісмаркалле

• Вежа Груневальд(інші мови)
• Станція Груневальд(інші мови) з меморіальною колією 17
• Пам'ятник Бісмарку(інші мови) на Бісмаркплац^[de]
• Вілла Гартенек
• Вілла Конщевського
• Вілла Кемманн^[de]
• Палац Мендельссона^[de]
• Вілла Натан Самуеля/Лео Чапського
• Вілла Ноель
• Левенпалац^[de]
• Пам'ятник Шильдгорну
• Замковий готель у Груневальді^[de]
• Стадіон Штеффі Граф^[de]
• Тойфельсберг(інші мови) з прослуховувальним пристроєм армії США
• Вілла Вальтера
• Будинок Вальтера Ратенау
• Берлінський інститут перспективних досліджень(інші мови)

Релігійні будівлі

• Католицький костел Святого Карла Борромео
• Євангельська церква Груневальда

Дипломатичні місії

Посольства країн розташовані в Груневальді:

• Афганістан
• Азербайджан
• Кот-д'Івуар
• Катар
• Кувейт
• Лаос
• Північна Македонія
• Польща (тимчасово)
• Сербія
• Косово

Транспорт

Станція Груневальд

Станцію Груневальд(інші мови) обслуговує лінія міської залізниці S7. Ця лінія сполучає Аренсфельде(інші мови), історичний центр^[de] та західну частину(інші мови) Берліна з Потсдамом.

На східному кінці району, від Ратенауплац^[de], починається Курфюрстендамм, який звідси прямує через весь Сіті-Вест і закінчується на Брайтшайдплац(інші мови), біля меморіальної церкви кайзера Вільгельма в Шарлоттенбурзі. Також від Ратенауплац відходить автострада A 100.

Автомагістраль AVUS, яка пролягає від міського кільця на розв'язці Функтурм до Іспанської алеї в Ніколасзе(інші мови), а потім як A 115 до Берлінського кільця (A 10), прямує паралельно коліям міської залізниці (S-Bahn) на захід. AVUS є основним сполученням для приватного транспорту між центром Берліна та житловими передмістями навколо Гроссер-Ванзе(інші мови) та Потсдама. Відкрита у 1921 році, це була перша у світі автомагістраль. Вона розділяє район Груневальд на дві половини: житловий район Груневальд на сході та майже безлюдний однойменний ліс Грунвальд на заході. На літніх Олімпійських іграх 1936 року вздовж AVUS проходили як марафонська траса, так і траса шосейних велогонок.

Персоналії

• Інґеборґ Бахман — австрійська письменниця, лібретистка та журналістка.
• Бертольд Ауербах — німецький письменник єврейського походження.
• Вальтер Беньямін — німецький інтелектуал єврейського походження, літературний критик, філософ, соціолог, перекладач, радіоведучий та есеїст.
• Дітріх Бонгеффер — німецький лютеранський пастор, теолог, учасник антинациської змови.
• Арно Брекер — найпопулярніший німецький скульптор періоду Третього рейху.
• Ісідора Дункан — американська танцівниця.
• Ліон Фейхтвангер — німецький письменник єврейського походження.
• Йошка Фішер — німецький політик.
• Гергарт Гауптман — німецький письменник, драматург. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1912.
• Йоганнес Гестерс — нідерландсько-австрійський актор та співак (тенор), артист естради з 89-річною кар'єрою (переважно на німецькій сцені).
• Енгельберт Гумпердінк — німецький композитор.
• Генріх Гіммлер — рейхсфюрер СС, керівний політичний та військовий діяч нацистської Німеччини.
• Гільдеґард Кнеф — німецька акторка та співачка.
• Гельмут Коль — німецький політик, канцлер Федеративної Республіки Німеччини.
• Макс Планк — німецький фізик-теоретик. Лауреат Нобелівської премії з фізики.
• Макс Рейнгардт — австрійський та німецький режисер, актор і театральний діяч, один із реформаторів театрального мистецтва 20 століття.
• Ромі Шнайдер — відома австро-німецька та французька кіноакторка, німкеня за походженням, виконавиця драматичних ролей у 58 фільмах.
• Вернер Зомбарт — німецький філософ, соціолог, економіст.
• Герман Зудерман — німецький белетрист і драматург.

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Література

• Helga Gläser, Karl-Heinz Metzger u. a.: 100 Jahre Villenkolonie Grunewald 1889—1989. Bezirksamt Wilmersdorf (Hg.), 1988
• Reinhard Milferstädt: Die Villenkolonie Grunewald. Entstehung und Entwicklung eines großbürgerlichen Wohnquartiers im 19. Jahrhundert. TU Braunschweig
• Herbert Siebert: Berlin-Grunewald: Ein Heimatbuch. Berlin 1930
• Maria Berning, Michael Braum, Engelbert Lütke Daldrup, Klaus-Dieter Schulz:Berliner Wohnquartiere: Ein Führer durch 60 Siedlungen in Ost und West. Reimer Verlag, Berlin 2003. ISBN 978-3-496-01260-3