26-та артилерійська бригада (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 26-та бригада.

26-та артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича (26 АБр, в/ч А3091, пп В3231) — з'єднання артилерійських військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України. Базується в місті Бердичів Житомирської області. Входить до складу оперативного командування «Північ».

26 артилерійська бригада
Нарукавний знак бригади
Засновано	5 липня 2004 року
Країна	Україна
Вид	Сухопутні війська
Тип	Ракетні війська та артилерія
У складі	ОК «Північ»
Базування	Житомирська область, м. Бердичів
Оборонець	генерал-хорунжий Дашкевич Роман Іванович
Гасло	Ultima ratio
Війни/битви	Російська агресія проти України Війна на сході України Битва на кордоні Бої за Щастя Російське вторгнення в Україну (2022) Оборона Бахмута Бої за Нью-Йорк
Нагороди	Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Бригаді присвоєно почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича — військового і політичного діяча Української Народної Республіки, одного із засновників української артилерії.

Історія

Артилерійська бригада була сформована 5 липня 2004 року на підставі директиви Міністра оборони України № 312/1/014 від 18 червня 2004 року на базі 62-ї окремої механізованої бригади, яка своєю чергою була сформована на базі 119-го навчального центру.

Частина ввібрала в себе традиції та досвід багатьох артилерійських частин 8-го армійського корпусу. Своїх фахівців в частину направили розформовані 961-й реактивний артилерійський полк з Фастова, який сформував реактивний артилерійський дивізіон (в 2008 році переозброєний та переформований в 2-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон), 188-ма артилерійська бригада великої потужності з Ємільчиного, яка сформувала 3-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, 761-й розвідувальний артилерійський полк (місто Сміла), який сформував дивізіон артилерійської розвідки, та бригадна артилерійська група 62-ї окремої механізованої бригади, яка формувала 1-й гаубичний самохідно-артилерійський та протитанковий артилерійський дивізіони.

Враховуючи високі досягнення, показані протягом 2004—2008 років, 26-й артилерійській бригаді Президентом України — Верховним Головнокомандувачем ЗС України Віктором Ющенком присвоєно почесне найменування «Бердичівська».

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Війна на сході України

У кінці лютого 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму. Від середини березня 2014 року підрозділи бригади перебували в районі Криму.^[1][2] В березні-квітні бригада направила на полігон по дивізіону САУ 2С5 «Гіацинт-С» та 2С19 «Мста-С», де вони проходили злагодження разом з іншими бригадами. Через недотримання техніки безпеки, згоріло дві САУ 2С19.^[3]

Зовнішні відеофайли
	1. 2С19 «Мста-С» і 2С3 «Акація» у Торезі // 21 липня 2014

11 листопада 2014 року бригада отримала відновлені гарматні комплекси «Гіацинт» і «Піон» та розпочала тренувальні стрільби на полігоні.^[4] До січня 2015 року 5-й дивізіон бригади, озброєний «Гіацинтами», перейменований на 191-й гарматний самохідно-артилерійський дивізіон, вже у складі новоствореної 43-ї окремої артилерійської бригади^[5].

6 травня 2019 року, на перше відзначення Дня піхоти, бригада отримала почесну назву на честь генерал-хорунжого Романа Дашкевича.^[6] 6 липня 2019 року вручено стрічку до бойового знамена з почесною назвою.^[7]

У серпні 2019 року 732-га артилерійська база озброєння передала у подальше використання бригаді комплекс командирських машин управління вогнем артилерії 1В12.^[8]

У жовтні 2022 року стало відомо, що бригада використовує польські гаубиці AHS Krab^[9]. Також на озброєння бригади надійшли німецькі САУ PzH 2000^[10].

Структура

Робота САУ «Краб» 26 артилерійської бригади на Сіверському напрямку, 2022 рік.

• управління (в тому числі штаб)
• 1-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
• 2-й гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С19 «Мста-С»)
• 3-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
• 4-й гарматний самохідний артилерійський дивізіон (три батареї 2С5 «Гіацинт-С»)
• протитанковий артилерійський дивізіон (2 батареї МТ-12 «Рапіра», 1 батарея 9П149 «Штурм-С»)
• дивізіон артилерійської розвідки
• батальйон охорони (14 окремий мотопіхотний батальйон)
• ремонтна рота
• рота матеріального забезпечення
• взвод БПЛА
• оркестр бригади
• медичний пункт^{[11][відсутнє в джерелі]}

Командування

• 2004—2005: полковник Клочко Анатолій Олександрович
• 2005—2011: полковник Горбильов В'ячеслав Юрійович
• 2011—2018: полковник Маліновський Андрій Володимирович
• 2018—2022: полковник Гаспарян Андраник Георгійович^[12]
• з 2022: полковник Марценюк Сергій Михайлович^[13]

Символіка

Неофіційний нарукавний знак 11-ї самохідної артилерійської батареї бригади

29 липня 2019 року стало відомо, що начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Руслан Хомчак затвердив низку нарукавних емблем частинам та установам ЗС України, які розробляла спеціальна ініціативна група^[14][15].

На нарукавному знаку бригади, що затверджений 13 вересня 2021 р., в червоно-зеленому навскісно поділеному щиті зображено золоту гармату, за якою перехрещено два срібні бердиші. Фігура бердиша є однією зі складових герба м. Бердичів. Над щитом емблеми розташовано стрічку з гаслом «ULTIMA RATIO», тобто — « ОСТАННІЙ ДОВІД». Сюжет нарукавного знака відтворено також на обох сторонах почесного стяга бригади^[16].

22 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»^[17].

Оснащення

• AHS Krab^[18]
• 2С5 «Гіацинт-С»^[19]
• 2С19 «Мста-С»^[20]
• 2С22 «Богдана»^[21]
• PzH 2000^[22]

Втрати

2014

• 13 травня 2014 — Верещак Віктор Олександрович, сержант
• 8 серпня 2014 — Жабенко Юрій Леонідович, солдат
• 14 серпня 2014 — Дубик Петро Борисович, молодший сержант

2015

• 8 січня 2015 — Вовк Іван Михайлович, сержант
• 26 січня 2015 — Чеславський Володимир Едвардович, старшина, Трипілля Артемівського району^[23]
• 11 липня 2015 — Тащук Віталій Степанович, солдат^[24]
• 2 вересня 2015 — Борозенець Дмитро Анатолійович, молодший сержант, Никифорівка
• 14 вересня 2015 — Борильченко Євген (Євгеній) Володимирович, сержант^[25]

2016

• 2 лютого 2016 — Дементьєв Сергій Валерійович, старший солдат
• 4 березня 2016 — Рева Олександр Валерійович, солдат

2017

• 25 серпня 2017 — Шмирін Сергій Васильович, сержант, помер від поліорганної недостатності^[26].

2018

• 1 липня 2018 — старший солдат Присяжний Олександр Олексійович^[27]

2022

• 9 марта 2022 — Бирченко Олег Вікторович. Старший лейтенант, командир взводу управління 1 протитанкової артилерійської батареї протитанкового артилерійського дивізіону. Загинув: м. Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області^[28].
• 11 листопада 2022 — Роман Жалівців, командир самохідного артилерійського дивізіону. Загинув поблизу населеного пункту Чаплине Дніпропетровської області.^[29]

2023

• 10 лютого 2023 — Сергій Король, старший навідник самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Помер в одній з лікарень міста Дніпро від травм, отриманих напередодні під час виконання бойового завдання поблизу села Званівка Донецької області^[29].
• 9 жовтня 2023 — Васильченко Олександр Петрович, старший солдат

2024

• 13 червня 2024 — Абдуллаєв Рафаель Ілгамович («Раф»), солдат. Загинув м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області^[30].

2025

• 19 травня 2025 — Савченко Сергій Вікторович, старший солдат.^[31]
• 31 травня 2025 — Тетяна Любич, діловод. Загинула на Донеччині внаслідок удару армією РФ керованою авіаційною бомбою^[32].
• 31 травня 2025 — Світлана Стаховська, 52 роки, діловод. Загинула на Донеччині внаслідок удару армією РФ керованою авіаційною бомбою^[32]