4001 Птолемей

4001 Птолемей (4001 Ptolemaeus) — астероїд головного поясу, відкритий 2 серпня 1949 року.

4001 Птолемей

Відкриття
Відкривач	К. В. Райнмут
Місце відкриття	Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль
Дата відкриття	2 серпня 1949
Позначення
Названа на честь	Клавдій Птолемей
Тимчасові позначення	1949 PV 1949 QD1 1982 BU9 1987 OE
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	2,286576083363 а. о.
Перигелій	1,890654648435 а. о.
Афелій	2,682497518292 а. о.
Ексцентриситет	0,173150343786
Орбітальний період	1262,923114163 д
Середня орбітальна швидкість	0,285052982214 °/д
Середня аномалія	255,5385611652°
Нахил орбіти	5,459193220531°
Довгота висхідного вузла	130,7276400866°
Фізичні характеристики
Альбедо	0,392 ± 0,056[2]
Спектральний тип	S (SMASSII)
4001 Птолемей у Вікісховищі

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,575.

Названо на честь Клавдія Птолемея (близько 87 — †165) — давньогрецького вченого (математика, астронома, географа, астролога), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики.