72-й центр інформаційно-психологічних операцій (Україна)

72-й це́нтр інформаці́йно-психологі́чних опера́цій (72 ЦІПСО) — частина Сил спеціальних операцій України, що спеціалізується на інформаційно-психологічних операціях.

72-й центр інформаційно-психологічних операцій
Нарукавний знак центру
Засновано	2004
Країна	Україна
Вид	ССО України з січня 2016 року  Військово-морські сили 2003—2016
Роль	інформаційно-психологічні операції
У складі	Командування сил спеціальних операцій
Гарнізон/Штаб	Київська область, м.Бровари з 2014 року  Севастополь 2003—2014
Гасло	«Розум перемагає силу»
Війни/битви	Російська збройна агресія проти України Російська інтервенція до Криму Війна на сході України

До 2016 року входила до складу Військово-Морських Сил України. Один з останніх осередків опору ВМС України російським окупантам у 2014 році в Севастополі. Частина трималася до 23 березня^[1].

Історія

Центр інформаційно-психологічних операцій (ЦІПСО) Військово-Морських Сил Збройних Сил України був сформований в Севастополі у жовтні 2003 року. Значних зусиль до його створення доклали ветерани воєнної розвідки України: капітан 1 рангу Чепець Володимир Іванович та капітан 1 рангу Шаблінський Іван Іванович. Першим командиром частини був призначений капітан 1 рангу Лисенко Сергій Михайлович.

На ЦІПСО ВМС покладалися завдання виявлення і запобігання інформаційним і психологічним загрозам, спрямованих проти Військово-Морських Сил України, інформаційно-аналітичного забезпечення розвідувального управління штабу ВМС. Типова структура ЦІПСО включала^[2]:

• аналітичний відділ;
• відділ спостереження та спеціальних дій з групою інформаційного забезпечення;
• відділення друкованої пропаганди;
• відділення інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Російська інтервенція

Докладніше: Російська інтервенція до Криму (2014)

Протистоячи російській інтервенції, 2 березня 2014 року рішучими діями, застосувавши як бойову броньовану машину звукопередавальну станцію на базі БТР-80, особовий склад Центру спільно з офіцерами 191-го навчального загону ВМС України запобігли захопленню військового містечка і складів зі зброєю російськими спецпризначенцями^[3][4]. Потім частина трималася ще майже три тижні. Російським командуванням військовим Центру було висунуто два ультиматуми про здачу, а ввечері 22 березня до Центру, на територію Навчального загону, російські окупанти пригнали бронеавтомобіль «Тигр» і спецтехніку для глушіння мобільного зв'язку^[5]. Українські офіцери забарикадувались всередині будівлі на поверсі, очікуючи штурму. На жаль, зрадник, який 21 березня перейшов на бік окупантів, повідомив противнику про слабкі місця оточених і показав усі виходи і входи до будинку^[5]. 23 березня частина була захоплена^[1]. Командир частини капітан 2 рангу В'ячеслав Дем'яненко був викрадений «зеленими чоловічками»^[6] і незаконно ними утримувався понад десять діб^[7]. Звільнений з полону 3 квітня 2014 року^[8][9].

14 співробітників центру, в тому числі й офіцери, не вийшли з Криму після початку окупації, залишилися там і, ймовірно, перейшли на службу до ворога^[10].

Колишня нарукавна емблема підрозділу

Командири

• капітан 1 рангу Лисенко Сергій Михайлович;
• капітан 1 рангу Болотников Євген Геннадійович;
• капітан 2 рангу Цалоєв Володимир Муратович;
• капітан 2 рангу Дем'яненко В'ячеслав Михайлович.

Див. також

• 73-й морський центр спеціального призначення
• PSYOP
• Російська інтервенція до Криму 2014