9-й стрілецький корпус (СРСР)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 9-й корпус.

9-й стрілецький корпус, повна назва 9-й стрілецький Бранденбурзький Червонопрапорний ордена Суворова корпус (рос. 9-й стрелковый Бранденбургский Краснознамённый ордена Суворова корпус, 9-й ск) — оперативно-тактичне військове об'єднання, стрілецький корпус Червоної армії, який існував з перервами в період з серпня 1922 до 1956 року.

9-й стрілецький корпус
9-й стрелковый корпус
На службі	26 серпня 1922 — 1956
Країна	СРСР
Належність	РСЧА
Вид	Сухопутні війська СРСР
Тип	стрілецькі війська
Роль	загальновійськове об'єднання
Чисельність	стрілецький корпус
У складі	Північно-Кавказький військовий округ Одеський військовий округ Південний фронт
Гарнізон/Штаб	Грозний, Владикавказ, Краснодар, Сімферополь
Війни/битви	Німецько-радянська війна Операція «Барбаросса» Оборона Криму Битва за Берлін
Нагороди
Почесні найменування	«Бранденбурзький»
Командування
Визначні командувачі	Бєлов І. П. Василенко М. І. Ковальов М. П. Качалов В. Я. Батов П. І. Дашичев І. Ф.

Історія об'єднання

1-ше формування

9-й стрілецький корпус був сформований 26 серпня 1922 року на підставі наказу командувача Північно-Кавказького військового округу № 1593/339. Дислокацією штабу корпусу було визначено у Грозному. Вже в січні 1923 року управління об'єднання передислокували у Владикавказ, у серпні 1925 року — до Новочеркаська. До складу корпусу увійшли 13-та стрілецька дивізія для роззброєння населення Дагестану в серпні 1925 року і 9-та стрілецька дивізія для придушення карачаївських повстанців у квітні-травні 1930 року. У травні 1932 року управління корпусу перевели в Краснодар.

У другій половині травня 1941 року управління корпусу з корпусними частинами та 106-ю стрілецькою дивізією було передислоковано до Криму (Одеський військовий округ), де до складу корпусу були включені 156-та стрілецька та 32-га кавалерійська дивізії, а сам корпус отримав найменування 9-й Особливий стрілецький корпус. Штаб корпусу розташувався у Сімферополі. На корпус покладалися завдання щодо охорони Чорноморського узбережжя Кримського півострова від можливих морських і повітряних десантів противника.

22 червня 1941 року 9-й Особливий стрілецький корпус увійшов до складу 9-ї окремої армії, утвореної на базі управління та частин Одеського військового округу. Директивою Ставки Головного Командування від 24 червня 1941 № 20466 його підпорядкували безпосередньо командувачу Південного фронту. Вже після початку операції «Барбаросса», Південний фронт у складі 9-ї і 18-ї армій, 9-го Особливого, 55-го і 7-го стрілецьких корпусів та частин фронтового підпорядкування^{[Прим. 1]} був остаточно розгорнутий у визначеній фронтовій зоні відповідальності^[1].

На початку липня 1941 року 32-га кавалерійська дивізія вийшла зі складу корпусу.

14 серпня 1941 року на базі 9-го Особливого стрілецького корпусу сформовано 51-у Окрему армію на правах фронту з оперативним підпорядкуванням їй Чорноморського флоту. Командиром 9-го стрілецького корпусу став генерал-майор Дашичев І. Ф. До складу корпусу увійшли 106-та, 156-та і 271-ша стрілецькі дивізії.

Подальші формування

У серпні 1941 року корпус був створений заново. У вересні-жовтні вів бойові дії на Перекопі у складі Оперативної групи військ 51-ї окремої армії. В травні 1942 року 9-й стрілецький корпус розформований.

У 1942 році 9-й стрілецький корпус був створений втретє, в лютому 1943 року переданий 9-ій армії. У 1944 році корпус передали до 28-ї армії у складі 3-го Українського фронту, де він залишався до квітня 1945 року, коли його підпорядкували 5-ій ударній армії. У складі цієї армії корпус брав участь як у битві під Познанню, так і в битві за Берлін, де пізніше увійшов до складу Групи радянських окупаційних військ у Німеччині, де, можливо, було розпущено пізніше того ж року. У 1956 року корпус був розформований.

Командування

1-ше формування

• Бєлов І. П. (серпень 1922 — 21 липня 1923)
• Великанов М. Д. (21 липня — грудень 1923)
• Василенко М. І. (грудень 1923 — лютий 1924)
• Бєлов І. П. (12 лютого — 5 червня 1924)
• Смолін І. І. (30 грудня 1924 — березень 1926)
• Ковтюх Є. І. (травень 1926 — червень 1929)
• Бахтін О. М. (20 червня 1929 — 14 травня 1931)
• Вострецов С. С. (1931 — 3 травня 1932)†^{[Прим. 2]}
• Ковальов М. П. (23 травня 1932 — 9 червня 1936)
• комдив Кутеталадзе Г. М. (червень 1936 — 19 квітня 1937)#^{[Прим. 3]}
• комдив Качалов В. Я. (13 червня 1937 — 30 грудня 1937)
• генерал-лейтенант Батов П. І. (19 червня — 14 серпня 1941)

2-ге формування

• генерал-майор Дашичев І. Ф. (11 вересня 1941 — 7 травня 1942)

Наступні формування

• генерал-майор Зубков М. К. (? — 17 червня 1943)
• полковник Зуєв Г. Т. (17 червня — 5 липня 1943), ТВО
• генерал-лейтенант Рослий І. П. (6 липня 1943 — квітень 1947)
• генерал-лейтенант Гордєєв Д. В. (квітень 1947)
• генерал-майор Романцов І. Д. (вересень 1949 — 9 листопада 1951)
• генерал-майор Інаурі О. М. (грудень 1951 — лютий 1953)
• генерал-майор Романенко П. Л. (лютий 1954 — червень 1956)

Склад

22 червня 1941	1 серпня 1941	1 вересня 1941	1 січня 1942	1 вересня 1943	1 грудня 1943	1 січня 1944	1 березня 1944	1 вересня 1944	1 травня 1945	1950-ті	1946
—										17-та мд	—
—											18-та мд
—										20-та сд	—
—					61-ша сд	—
—			63-тя гсд	—
—										90-та сд	—
—											94-та сд
106-та сд			—
—							118-та сд	—
—							130-та сд	—
156-та сд			—
—			157-ма сд	—
—				230-та сд						—
—			236-та сд	—
—								248-ма сд		—
—				301-ша сд						—
—				320-та сд		—
—			404-та сд	—
32-га кд	48-ма кд	—

Див. також

• Східна армійська група
• 9-й армійський корпус (Третій Рейх)
• 9-й армійський корпус (США)
• Корпус королівських інженерів
• Гірський корпус (Румунія)