Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
ATR 42
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
ATR 42 — пасажирський двомоторний турбогвинтовий літак для середньомагістральних перельотів. Виробник — франко-італійський концерн ATR. Літак випускається з 1984 року як у Франції, так і в Італії. Номер «42» в назві літака означає кількість пасажирських місць, що варіюється між 40 і 50. На базі цього літака побудований ATR 72.
Remove ads
Проєктування і розробка
Про розробку літака ATR 42-300 було оголошено у 1981 році, а перший політ відбувся 16 серпня 1984 року. У вересні 1985 року літак пройшов сертифікацію у Франції та Італії і вже 3 грудня 1985 року відбувся перший комерційний політ у французькій авіакомпанії Air Littoral.[2] Цей початковий варіант ATR 42 виготовлявся до 1996 року. Наступним оновленням була модель ATR 42-320 (також знята в 1996), що відрізнялася наявністю потужніших двигунів PW-121 для збільшення продуктивності в умовах спеки та високогір'я. ATR 42-300QC — версія для швидкої конвертації між вантажним і пасажирським варіантом −300 серії.[3]
Зараз у виробництві знаходиться −500 серія. Це абсолютно новий літак нового покоління з новими двигунами, новими гвинтами, збільшеною продуктивністю в умовах спеки та високогір'я, підвищеною вантажопідйомністю і поліпшеним салоном. Перший 50-місний ATR 42-500 був сертифікований в липні 1995 року.[3]
Remove ads
Варіанти
Узагальнити
Перспектива
Існує шість основних варіантів ATR 42.
ATR 42-200
ATR 42-200 — оригінальний прототип ATR 42 і лише декілька екземплярів було побудовано з метою тестування. Вони були оснащені двигунами Pratt & Whitney Canada PW-100 потужністю 1800 к. с.[4]
ATR 42-300
ATR 42-300 — стандартна версія, яка була у виробництві до 1996 року. Ця версія була оснащена двигунами Pratt & Whitney Canada PW-120 потужністю 2000 к. с.
ATR 42-320
ATR 42-320 — вдосконалена версія ATR 42-300 з двигунами Pratt & Whitney Canada PW-121 потужністю 2100 к. с. Вона була розроблена для збільшення продуктивності, особливо в умовах спеки та високогір'я.[4]
ATR 42-400
ATR 42-400 — Це офіційна назва для пасажирської версії ATR 42 «Surveyor». −400 є вдосконаленою версією −320 з 6-лопатевими пропелерами, а двигуни залишилися без змін. Основним експлуатантом цієї версії літака є авіакомпанія Conviasa.
ATR 42-500
ATR 42-500 — версія, яка зараз знаходиться у виробництві. Перша поставка відбулася у жовтні 1995 року. Це абсолютно нова конструкція з великою кількістю удосконалень для підвищення продуктивності та комфорту для пасажирів. Він має нові двигуни, нові пропелери, новий дизайн кабіни і збільшену злітну вагу. Ця версія відрізняється 6-лопатевими пропелерами, які обертаються за допомогою двигунів Pratt & Whitney Canada PW-127E потужністю 2400 к. с. з підвищеною продуктивністю в умовах спеки та високогір'я. Двигуни розраховані на зліт при температурі +45 С. Гвинти повністю електрично керовані і зроблені з композитного матеріалу. Також збільшено максимальну злітну вагу і дальність польоту до 1500 морських миль. Завдяки 6-лопатевим пропелерам і покращеній ізоляції, зменшено шум всередині нової кабіни, що спроєктована в «елегантному» стилі. Курсо-глісадна система сертифікована по CATII, а в кабіні пілотів продубльована навігаційна система Honeywell HT1000 FMS.[3][5]
ATR 42-600
2 жовтня 2007 року, виконавчий директор ATR, Стефан Майєр на прес-конференції у Вашингтоні оголосив про початок робіт над новою версією ATR 42-600. В нових ATR 42-600 будуть впроваджені останні технологічні удосконалення, а саме висока ефективність, покращена надійність, знижені витрати палива та експлуатаційні витрати. Зокрема, нові двигуни Pratt & Whitney Canada PW-127M (вони забезпечують збільшену на 5% потужність у злітному режиму, що полегшує зліт з коротких ЗПС, в спекотну погоду, та в умовах гірської місцевості); скляний кокпіт з п'ятьма рідкокристалічними дисплеями розробки Thales, що забезпечує посадку по CATIII та RNP можливості. Також в салоні встановлено нові полегшені і більш комфортабельні крісла, та збільшено розміри ніш для багажу.
4 березня 2010 року було виконано перший політ прототипу ATR 42-600 з тестовою реєстрацією F-WWLY.[6]
Інші версії
Всі версії ATR 42 сертифіковано для конвертації у вантажний варіант.[7] Такі літаки використовуються авіакомпаніями FedEx, Aviavilsa, UPS, та DHL.
Remove ads
Експлуатанти
Технічні характеристики
Remove ads
Катастрофи та інциденти
Узагальнити
Перспектива
Станом на 18 листопада 2012 року було втрачено 25 літаків типу ATR 42[10]:
Споріднені розробки
Подібні літаки
- Ан-140
- Bombardier Dash 8
- Dornier 328
- Embraer EMB 120 Brasilia
- Fokker F27 та Fokker 50
- Іллюшин Іл-114
- Saab 340 та 2000
- Xian MA600
- CASA CN-235
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads