BGM-71 TOW

BGM-71 TOW (скор. від англ. Tube-launched Optically-tracked Wire-guided) — американська важка протитанкова керована ракета (ПТКР), розроблена фірмою «Hughes Aircraft» і прийнята на озброєння армії США в 1970 році. Наведення ракети командне, напівавтоматичне, здійснюється оператором, управління здійснюється через дротовий зв'язок (остання модифікація — радіоканалом). Одна з найпоширеніших ПТКР у всьому світі.

BGM-71 TOW
Пускова установка ракети BGM-71 TOW Армії США в провінції Кунар, Афганістан.
Тип	ПТКР
Походження	США
Історія використання
На озброєнні	1970 — нині
Війни	Ірано-іракська війна Ліванська війна (1982) Війна в Перській затоці Битва в Могадишо Війна в Іраку Війна в Афганістані (2001—2014) Громадянська війна в Сирії російсько-українська війна
Історія виробництва
Розробник	Hughes Aircraft Company
Розроблено	1963—1968
Виробник	Hughes Electronics, з 1997 року Raytheon
Виготовлена кількість	понад 620 000 ракет до 2001 року
Характеристики
Діаметр	152 мм
BGM-71 TOW у Вікісховищі

Стоїть на озброєнні Армії США і Корпусу морської піхоти, основне протитанкове кероване озброєння збройних сил США, низки країн Європи, Ізраїлю, інших держав^[⇨]. ПТКР може застосовуватися з переносною пусковою установкою (ПУ) та на мобільній платформі: різні автомобілі та бронетехніка — M1046 HMMWV, БМП «Бредлі», спеціалізована самохідна ПУ M901 ITV, а також гелікоптери — американські АН-1 «Кобра», британські АН-1 «Lynx» тощо.

Модифікації

Ракета розроблена фірмою «Hughes Aircraft» у період з 1963 по 1968 роки, роботи велися паралельно за двома варіантами ПТРК — наземного та повітряного базування.

У 1997 році Raytheon Co. викупила «Hughes Electronics» у корпорації General Motors, з того часу виробництво та подальша модернізація ПТКР TOW здійснюється корпорацією Raytheon.

Модифікація	Опис	Довжина	Діаметр	Розмах стабілізаторів	Вага ракети	Вага БЧ	Бронепробиття	Дальність стрільби	Швидкість
XBGM-71A/BGM-71A	Базовий варіант ракети	1,16 м	0,152 м	0,46 м	18,9 кг	3,9 кг, кумулятивна	430 мм	65–3750 м	278 м/с
BGM-71B	модифікація BGM-71A; збільшена дальність
BGM-71C	модифікація BGM-71B; Improved TOW — нова кумулятивна БЧ збільшеного діаметра	1,41 м (з розкладеним наконечником) 1,17 м (зі складеним наконечником)			19,1 кг		630 мм
BGM-71D	модифікація BGM-71C; TOW-2 — модифікована система керування, двигун та збільшена кумулятивна БЧ	1,51 м (з розкладеним наконечником) 1,17 м (зі складеним наконечником)			21,5 кг	5,9 кг, кумулятивна	900 мм
BGM-71E	модифікація BGM-71D; TOW-2A — оснащена допоміжним лідуючим зарядом, та призначена для ураження бронетехніки обладнаної динамічним захистом				22,6 кг		900 мм (за динамічним захистом)
BGM-71F	модифікація BGM-71D; TOW-2B — в ракеті реалізовано режим атаки цілі у дах за допомогою ударного ядра	1,168 м				6,14 кг, ударне ядро	-	65–4200 м
BGM-71G	модифікація BGM-71F; встановлено інший тип БЧ; серійно не вироблялася	-			-	-	-	65–3750 м
BGM-71H	модифікація BGM-71E; призначена для ураження бункерів, легкоброньованої техніки та споруд	-			-	-	-

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Україна отримала комплекси BGM-71 TOW у складі одного з пакетів допомоги. При цьому пускові були встановлені на високомобільні військові автомобілі HMMWV^[1].

Перші повідомлення про початок бойового застосування з'явились в соціальних мережах наприкінці вересня 2022 року^[1]. На початку листопада 2022 року BGM-71 TOW встановлений на шасі HMMWV M1167 у пустельному камуфляжі був помічений в Херсонські області під час контрнаступу Українських сил^[2].

Оператори

Мапа з операторами BGM-71 виділеними синім

Поточні

•  Аргентина
•  Бахрейн
•  Бельгія: лише на вертольотах AgustaWestland AW109 A109 AH(L)-TOW
•  Ботсвана
•  Велика Британія: тільки на Westland Lynx вертольотах і Stormer 30 машинах^[3]
• В'єтнам
•  Греція
• Данія
•  Есватіні
•  Ефіопія
•  Єгипет: Вироблено за ліцензією^[4]
•  Ємен
•  Ізраїль
•  Індонезія
•  Ірак: Іранська версія^[5]
•  Іран: Місцевого виробництва під ім'ям «Toophan» (طوفان)
•  Іспанія
•  Італія: Загалом 432 пускових установок. 5 000 BGM-71 ракет і 130 пускових установок поставлено в 1974; 10 000 ракет поставлено в 1976—1978; 2 311 ITOW поставлено в 1982—1984; 6 629 BGM-71C ITOW поставлено в 1986—1989 на суму $67 млн (з яких 1 239 були навчальними ракетами); в 1990—1996 поставлено 1 440 BGM-71D TOW2 для A129 Mangusta
•  Йорданія
•  Камерун
•  Канада: станом на 2000 р. на службі 147 пускових установок^[6]
•  Кенія
• Республіка Китай^[7]
•  Колумбія
• Південна Корея: Запланована заміна на AT-1K Raybolt. Все ще використовується в MD 500 Defender
•  Кувейт
•  Ліван: більшість встановлено на Humvee
•  Люксембург
•  Марокко: 70 пускових установок на службі;^[8] замовлено 1,200 BGM-71-4B-RF TOW 2A RF ракет, схвалення на експорт отримано 8 грудня 2016^[9]
•  Мексика
•  Німеччина
• Норвегія
•  ОАЕ
•  Оман^[7]
•  Пакистан^[10]
•  Португалія
•  Саудівська Аравія
• Вільна сирійська армія
•  Сінгапур
• Сомалі
• США
•  Таїланд
•  Туніс
•  Туреччина
•  Угорщина
•  Україна — 1500 ракет та невідома кількість пускових установок, переданих від США
•  Філіппіни^[11]
•  Фінляндія^[12]
•  Хорватія
•  Чад
•  Чилі
•  Швейцарія
•  Швеція
• Японія

Україна

19 серпня 2022 року Президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав новий пакет допомоги для надання Україні додаткового озброєння на суму 775 млн доларів. Серед іншого, в нього включено 1500 важких протитанкових ракет TOW^[13].

Див. також

• FGM-148 Javelin