Browning Hi-Power

Browning High-Power (HP) — самозарядний пістолет конструкції Джона Браунінга та Дідьє Сева з УСМ одинарної дії. Один з найбільш широко використовуваних військових пістолетів в історії^[1], перебував на озброєнні у понад 50 країнах^[2].

Browning High-Power
Browning High-Power
Тип	самозарядний пістолет
Походження	Бельгія
Історія використання
На озброєнні	1935—до тепер
Оператори	«див. Оператори»
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник	Джон Браунінг, Д'єдонне Сев
Розроблено	1921—1935
Виробник	Fabrique Nationale d'Herstal
Виготовлення	1935—до тепер
Виготовлена кількість	1 млн.
Варіанти	Mark 1, Mark 1 Lightweight, Mark 2, Mark 3, HP-SFS, Rosario FM90, Rosario FM95, Rosario M02 AR, Rosario M03 AR.
Характеристики
Вага	0,885
Довжина	200 мм
Довжина ствола	ствола — 118 мм
Набій	7,65×21 мм Парабеллум 9x19 мм Парабелум .40 S&W (сучасні комерційні зразки)
Дія	віддача ствола при його короткому ході; ударно-спусковий механізм одинарної дії
Система живлення	магазин на 13 патронів (10 патронів для калібру .40)
Browning Hi-Power у Вікісховищі

Використовувався низкою країн під час другої світової війни.

Історія

Конструкція пістолета базується на розробленій Джоном Мозесом Браунінгом схемі замикання зі зчепленим затвором і коротким ходом ствола. Після смерті Браунінга в 1926 конструкція була завершена Дідьє Севом, головним конструктором бельгійської компанії Fabrique Nationale.^[3]

Пістолет створювався під технічне завдання французької армії, але на озброєння у Франції прийнятий не був. Різні варіанти використовувалися багатьма країнами під час Другої світової війни і пізніше.

Назва пістолета дещо вводить в оману, оскільки насправді відображує високу місткість магазина на 13 набоїв: у 1935 році, вона більш ніж у півтора раза перевищувала місткість найближчих конкурентів — Люгер P08 (8 патронів) і Маузер 1910 (9 патронів).

Найчастіше, пістолет називають просто «Hi Power», навіть у Бельгії. Так само нерідко можна зустріти назви HP (від «Hi-Power» або «High-Power») або GP (від французького «Grande Puissance»). Також використовуються позначення, під якими пістолет був представлений в 1935 році: P-35 і HP-35. Іноді зустрічаються й інші назви, такі як BAP (Browning Automatic Pistol), в ірландській армії, або BHP (Browning High-Power).

Оригінальна модель High-Power P35 до сих пір виробляється компанією FN Herstal у Бельгії і Португалії, а також за ліцензією у Аргентині^[4] компанією DGFM (ісп. Dirección General de Fabricaciones Militares, FM).

Під час Другої Світової війни High-Power використовувався в німецькому вермахті під позначенням «Pistole 640 (b)»

• 
  Пістолети Гай-Павер Індонезійської морської піхоти
• 
  Канадські працівниці збирають пістолети Гай-Павер для Китаю, Торонто, 1941

Конструкція

Автоматика працює за схемою використання віддачі при короткому ході ствола. Замикання каналу ствола за схемою Браунінга з казенною частиною ствола, яка знижується за допомогою фігурного паза, розташованого в припливі під патронником. При відході ствола назад під впливом віддачі паз в припливі взаємодіє з віссю затримки затвора ствола, в результаті чого казенна частина ствола знижується. При цьому бойові виступи ствола виходять із зачеплення з пазами затвора-кожуха, ствол зупиняється, а затвор-кожух продовжує відкат, витягуючи і викидаючи стріляну гільзу. Поворотна пружина розміщується під стволом.

Ударно-спусковий механізм курковий, одинарної дії. Після витрачання всіх патронів в магазині подавач натискає на затворну затримку, яка піднімаючись входить до відповідного паз затвора-кожуха. В результаті затвор-кожух фіксується в крайньому задньому положенні і вказує тим самим власнику зброї на необхідність перезарядження. Після приєднання спорядженого магазина стрільцю треба натиснути на важіль затримки затвора вниз, і звільнивши затвор-кожух, таким чином дослати патрон у патронник.

Прапорцевий, керований вручну запобіжник, важіль якого розташований на лівій стороні рамки перед потиличником руків'я, замикає шепотіло і затвор-кожух. Зброю оснащено розмикачем, що не допускає здійснення пострілу при неповністю закритому затворі. Автоматичний магазинний запобіжник блокує спусковий механізм при вийнятому магазині. Ранній варіант мав викидач, розташований у внутрішньому отворі затвора-кожуха. Починаючи з 1965 року пістолет отримує відкрито розташований викидач, що спрощує виробництво і знижує його вартість, а курок отримав спицю, замість масивної голівки.

Магазин з дворядним розташуванням набоїв має однорядний вихід, завдяки чому патрон надходить в патронник по прямій лінії, що збільшує надійність подачі. Магазин кріпиться клямкою, яка розміщена в основі спускової скоби. Руків'я пістолета має відмінну ергономіку, забезпечуючи глибокий і щільний обхват, що стабілізує зброю в процесі прицілювання і підвищує стійкість при стрільбі

Заявлена прицільна дальність для модифікацій з регульованим прицільним пристосуванням при використанні приставного приклада-кобури становить 500 м, для базової моделі 50 м.

Оператори

•  Данія: деяку кількість було закуплено в період до 1940 року ^[5]
•  Литва: деяку кількість було закуплено до початку Другої світової війни^[5]
•  Нідерланди: деяку кількість було закуплено в період до 1940 року^[5]
•  Румунське королівство: деяку кількість було закуплено до початку Другої світової війни
•  Третій Рейх: після окупації Бельгії, виробництво пістолетів було продовжено, вони надходили на озброєння під найменуванням Pistole 640(b)^[5][6]
•  Велика Британія: використовувався в ході Другої світової війни^[5], пізніше варіант Pistol No.2 Mk.1 був прийнятий на озброєння британської армії і спецпідрозділів, залишався на озброєнні в роки холодної війни (зокрема, модель L9A1 залишалася на озброєнні SAS щонайменше до початку 1990-х років^[7]).
•  Канада]: на озброєнні канадської армії і королівської канадської кінної поліції^[5]
•  США: на озброєнні антитерористичного підрозділу FBI HRT ФБР^[5]

Див. також

• Браунінг (пістолет)