Coryphaena hippurus

Корифена велика, золотистий дорадо або золота макрель^[2] (лат. Coryphaena hippurus) — вид променеперих риб, що поширені у тропічних і субтропічних водах Індійського, Тихого та Атлантичного океанів.

?Coryphaena hippurus
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Відділ:	Хордові (Chordata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Ряд:	Окунеподібні (Perciformes)
Родина:	Корифенові (Coryphaenidae)
Рід:	Корифени (Coryphaen)
Вид:	Корифена велика
Біноміальна назва
Coryphaena hippurus (Linnaeus 1758)
Синоніми[1]
Золотистий дорадо, золота макрель, корофена звичайна, махі-міхі

Щойно зловлена корифена велика

Приготована риба дорадо

Загальний опис

   Зовнішній вигляд 

Тіло подовжене, сильно стисле з боків, із заокругленим профілем голови. Забарвлення цієї риби надзвичайно яскраве, від освітлення буває різним: спина забарвлена в зелений або синій колір, боки й черево золотисті. На першому розкидані сині плями. Хвостовий плавець жовтий, спинний темно-синій і дуже високий. Найбільша висота тіла поблизу потилиці, далі тіло поступово звужується до хвостового стебла. Бічна лінія утворює помітний незграбний вигин. Досягає завдовжки понад 1 м, важить від 15 до 20 кг.^[2][1]

Харчування

Корифени — це хижі риби, в раціон яких входять краби, кальмари, скумбрія, летюча риба. Споживають також зоопланктон, який зустрічається під саргасовими водоростями.^[3] Корифени іноді пливуть за дошками та уламками корабля, полюючи на численних риб, що збираються там. Моряки вірять, що з появою цих риб поблизу корабля незабаром відбудеться шторм^[2].

Розмноження

Дорадо належить до протеандрій, тобто здатна продукувати за рахунок спеціальних ділянок яєчника спочатку сперматозоїди, а потім яйця, запліднює цими сперматозоїдами. Всі доради народжуються самцями і живуть так перші три роки. На четвертий рік вони перетворюються на самиць.

Час нересту - літні місяці. Ікринки і личинки знаходяться в захисній оболонці. При довжині 5-9 мм, у личинок є характерна кістяна кромка над очима і колюча жаберна кришка; тільки при довжині близько 1,5 см вони приймають дорослу форму і переміщаються ближче до узбережжя^[4].

Ареал

Велика корифена живе в теплих частинах океану, переважно у водах жаркого поясу, але поширюється й далі на північ та південь залежно від того, наскільки теплі морські течії виявляються для неї зручними. Під час метання ікри або пливучи за стадами риб, корифени підходять до берегів. Та в інший час вони перебувають на достатній відстані від суходолу або у відкритому морі. Зрідка відзначається в водах Примор'я, куди мігрує з південних районів Японського моря. Звичайна корифена широко поширена в тропічних і субтропічних водах всіх океанів^[2][1].

Таксономія та етимологія

Вперша була описана Карлом Лінейом у 1758 році, який дав рибі назву лат. Coryphaena hippurus, досл. «Голова золотої рибки»^[5]

Значення для людини

Делікатес

Корифена здавна вважається делікатесом. Її м'ясо має солодкуватий смак і ніжну консистенцію. Воно корисне, відрізняється щільною структурою, малою кількістю кісток, тонким ароматом і білим кольором^[6]. Також малокалорійне, на 100 грамів філе припадає 1,8 грамів жирів^[4].

Риболовля

У Примор'ї через рідкість промислового значення не має. В інших районах - об'єкт спортивної риболовлі. М'ясо звичайного дорада відрізняється хорошими смаковими якостями, проте її голову вживати в їжу не рекомендується, оскільки відомі випадки отруєння. Вилов, зазвичай, відбувається гачковими снастями.^[7]

Отруєння

Ця риба може викликати отруєння гістаміну. Якщо належним чином не охолодити її, то бактерії починають руйнувати амінокислоту гістидин в рибі, утворюючи гістамін, здатний викликати захворювання, схоже на алергічну реакцію.^{[джерело?]}