Гіпосідерові

Гіпосідерові^[1] (Hipposideridae)  — родина кажанів. Представники родини Hipposideridae поширені від Африки й Мадагаскару через Південну Азію до Японії, Філіппін, Нової Гвінеї, північної Австралії. Найстаріший вимерлий рід цієї родини відомий із середнього еоцену Європи.

Гіпосідерові Період існування: Середній Еоцен – Сучасність
Hipposideros ridleyi
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Рукокрилі (Chiroptera)
Підряд:	Крилановиді (Yinpterochiroptera)
Надродина:	Rhinolophoidea
Родина:	Hipposideridae Lydekker, 1891
Роди
Див.текст
Синоніми
Rhinonycterina J.E. Gray, 1866
Вікісховище: Hipposideridae

Систематика

Hipposideridae містять 10 сучасних родів і понад 80 видів, головним чином в найпоширенішому роду Hipposideros. Крім того, кілька родів вимерлих. У той час вона часто розглядається як підродина Hipposiderinae, родини Підковикових, то тепер більш зазвичай класифікуються як свою власну родину. Тим не менше, їх об'єднують з підковиками у підряд Pteropodiformes (або Yinpterochiroptera). Hipposidendae відрізняються від Rhinolophidae формою носового листа, структурою ступнів, відсутністю нижніх малих премолярів і структура плечового і тазостегнового пояса.

Зовнішність

Завдяки унікальному і складному лицю, представників родини важко сплутати з представниками інших родин. Вуха, як правило, великі, без козелка, очі порівняно невеликі. Хвіст середньої довжини, у деяких видів, але малий або рудиментарний в інших. Довжина голови й тіла 28—110 мм. Зубна формула: i 1/2, c 1/1, pm 1-2/2 m 3/3)•2=28 чи 30.

На відміну від багатьох кажанів, які випускають імпульси з відкритим ротом при ехолокації, Hipposideridae тримають рот закритим під час польоту; ультразвукові імпульси ж викидаються через ніздрі складним носовим апаратом.

Поведінка

Більшість видів печерні жителі, але деякі види спочивають на деревах. Всі вони комахоїдні, при цьому деякі види дуже спеціалізовані на деяких комахах завдяки своїй складній ехолокації і дуже маневреному польоті. Наприклад, Cloeotis percivali харчується в основному маленькою дорослою міллю цілий рік, незалежно від відносного достатку або сезонності цих комах. Цей вид використовує звуки вкрай високих частот більше 200 кГц, але, як і більшість Hipposideridae, імпульси мають низьку інтенсивність (гучність). Hipposideros gigas висить досить високо на деревах і використовує ехолокацію для виявлення великих (до 60 міліметрів завдовжки) і прямо літаючих жуків на відстані до 20 метрів, він робить короткі й точні рейси перехоплення, що тривають в середньому 5,1 секунди.

Роди

Викопні

• Archerops (міоцен Австралія)
• Brachipposideros (олігоцен — міоцен Європи і міоцен Австралії, іноді включаються в Hipposideros)
• Brevipalatus (міоцен Австралія)
• Miophyllorhina (міоцен Австралія)
• Palaeophyllophora (еоцен — міоцен Європи)
• Paraphyllophora (еоцен і олігоцен-міоцен Європи)
• Riversleigha (міоцен Австралія)
• Vaylatsia (олігоцен Європи)
• Xenorhinos (міоцен Австралія)

Сучасні

• Anthops (один вид, Соломонові острови та острів Бугенвіль)
• Asellia (два види, Африка і Південно-Західна Азія; міоценові скам'янілості з Європи)
• Aselliscus (два види; Південно-Східна Азія і Меланезія)
• Cloeotis (один вид, Африка)
• Coelops (принаймні, два види; Південно-Східна Азія; міоценові скам'янілості з Африки)
• Hipposideros (більше шістдесяти видів, Африка, Південна Євразія та Австралія; найстаріших копалин з еоцену Європи)
• Paracoelops (один вид, В'єтнам)
• Paratriaenops (раніше включений в Triaenops, три види; Мадагаскар і Сейшельські острови)
• Rhinonicteris (один вид, Австралія, ранні скам'янілості з міоцену)
• Triaenops (чотири види, Африка та Південно-Західна Азія)