Mazinger Z

Mazinger Z (яп. マジンガーZ, Majingā Zetto) — японська манґа про суперроботів, написана та проілюстрована Ґо Наґаєм. Спершу вона виходила у журналі Weekly Shōnen Jump видавництва Shueisha з жовтня 1972 по серпень 1973 року, а також у журналі TV Magazine видавництва Kodansha з жовтня 1973 по вересень 1974 року.

Mazinger Z
Обкладинка першого тому манґи
マジンガーZ Majingā Zetto
Жанр	меха[1]
Манґа
Mazinger Z
Автор	Наґай Ґо
Ілюстратор	Наґай Ґо
Видавець	Shueisha Kodansha
Журнал	Weekly Shōnen Jump (1972–1973) TV Magazine (ja) (1973–1974)
Період випуску	жовтень 1972  — вересень 1974
Кількість томів	4 (Shueisha) 5 (Kodansha)
Телевізійний аніме-серіал
Mazinger Z
Студія	Toei Animation
Мережа	FNS (Fuji TV)
Період показу	3 грудня 1972  — 1 вересня 1974[2]
Кількість серій	92
Манґа
Автор	Наґай Ґо
Ілюстратор	Ота Ґосаку
Видавець	Akita Shoten
Журнал	Boken Oh
Період випуску	грудень 1972  — вересень 1974
Кількість томів	5
Продовження
Great Mazinger (1974–1975) Mazinger Z: Infinity (аніме-фільм, 2017)

З того часу Mazinger Z став медіафраншизою. Компанія Toei Animation адаптувала манґу в аніме-телесеріал, який транслювався на Fuji TV з грудня 1972 року по вересень 1974 року. Разом із телешоу вийшла друга серія манґи, цього разу намальована Госаку Отою, яка почалася та закінчилася майже одночасно з телешоу. За серіалом вийшло кілька продовжень та спін-офів, серед яких Great Mazinger, UFO Robot Grendizer та Mazinkaiser. Mazinger Z: Infinity, сиквел у вигляді фільму, дія якого відбувається через десять років після серії Great Mazinger, був анімований Toei Animation та випущений у кінотеатрах 13 січня 2018 року.

Хоча це не зовсім перше меха-аніме в історії, серіал часто називають першим сучасним представником жанру.

Сюжет

Мазінґер Зет — це величезний суперробот, сконструйований із вигаданого металу під назвою Суперсплав Зет, який виплавляють із нового елемента — япанію, добутого з покладів, що існують лише в осадових шарах гори Фуджі в Японії. Професор Джюдзо Кабуто створив меху як таємну зброю проти сил зла, представлених у серіалі Механічними Звірями доктора Гелла. Останній був німецьким членом японської археологічної експедиції, яка виявила руїни загубленої до-грецької цивілізації на острові Барлос — імперії Міцене. Одним із відкриттів було те, що міценці використовували армію сталевих титанів заввишки близько 20 метрів. Знайшовши підземні прототипи цих титанів, які можна було дистанційно керувати, та усвідомивши їхню колосальну бойову міць, доктор Гелл збожеволів і вбив усіх інших науковців експедиції, окрім професора Кабуто, якому вдалося втекти. Єдиний уцілілий повертається до Японії та намагається попередити світ про неминучу небезпеку.

Тим часом доктор Гелл засновує свою штаб-квартиру на мобільному острові, формує нову Підземну Імперію та планує використати Механічних Монстрів, щоб стати новим правителем світу. Щоб протидіяти цьому, Кабуто будує Мазінґера Зет і встигає завершити його якраз перед тим, як загинути від бомби, підкладеної правою рукою Гелла — Бароном Ашурою, напівчоловіком-напівжінкою. Перед смертю він встигає повідомити своєму онуку Коджі Кабуто про робота та його призначення. Коджі стає пілотом робота й відтоді веде боротьбу з безперервними механічними монстрами та зловісними слугами доктора Гелла.

Аніме завершується знищенням оригінального робота новими ворогами (після остаточної поразки доктора Гелла в передостанньому епізоді) та негайною появою його наступника — Великого Мазінґера, удосконаленої версії Мазінґера, разом із його пілотом Тецуєю Цуругі.

Виробництво

Ґо Наґай стверджував, що в дитинстві він завжди любив Astro Boy та Tetsujin-28 і хотів створити власне аніме про роботів^[3]. Проте довгий час він не міг вигадати концепцію, яка б, на його думку, не запозичувала занадто багато з цих двох серіалів. Одного дня Наґай побачив дорожній затор і подумав, що водії з його хвоста, мабуть, дуже хотіли б мати спосіб об’їхати автомобілі попереду. З цієї думки й виникла ідея гігантського робота, яким можна керувати зсередини, наче автомобілем^[4]. У своїй початковій концепції робот Мазінґер Зет мав назву Енергер Зет і керувався мотоциклом, який заїжджав йому на спину та всередину голови — цю ідею згодом використали для робота Diana A^[4]. Однак, нещодавня популярність Kamen Rider, в якому головні герої часто керують мотоциклами, призвела до того, що Наґай вирішив замінити мотоцикл на ховеркрафт, щоб Мазінґер Зет вирізнявся^[4]. Пізніше Нагай переробив Енергера Зет, перейменувавши його на Мазінґера Зет як гру японських слів ma (魔, демон) та jin (神, бог)^[4].

Мотив приєднання Ховер Пайлдера до голови Мазінґера також запозичений із манґи Наґая Demon Lord Dante (1971), прототипу його більш відомого Devilman: у ній однойменний гігантський демон має в лобі людську голову (Рьо Уцумі — юнака, що з ним злився). Коджі Кабуто отримав своє прізвище (японське слово, що означає «шолом») тому, що він керує Мазінґером Зет з його голови.

Медіа

Манґа

Mazinger Z написав та проілюстрував Ґо Наґай. Серіалізація манґи почалася у журналі Weekly Shōnen Jump у жовтні 1972 року^[5][6]. Під час публікації манґи у журналі Weekly Shōnen Jump Ґо Наґай домовився з видавництвом Kodansha про публікацію манґи також у TV Magazine, прагнучи охопити молодшу аудиторію^[6]. Після того, як Тадасу Нагано, головний редактор Weekly Shōnen Jump, почув про цю угоду, було оголошено, що випуск Mazinger Z у Weekly Shōnen Jump буде припинена, оскільки Shueisha вважало неприйнятним серіалізувати ту саму манґу, що й конкуруюча компанія^[6]. Серіалізація манґи у Weekly Shōnen Jump завершилася у серпні 1973 року, і вона продовжила публікацію в TV Magazine з жовтня 1973 року по вересень 1974 року^[5][6]. Манґу було зібрано у чотири томи видавництвом Shueisha у 1973 році та у п'ять томів видавництвом Kodansha у 1975 та 1976 роках^[7][8]. Манґу також було зібрано у п'ять томів видавництвом Asahi Sonorama у 1974 році, чотири томи видавництвом Chuokoron-Shinsha у 1994 та 1995 роках та три томи видавництвом Daitosha у 1996 році^[9][10][11].

Аніме

Аніме-адаптацію Mazinger Z створили компанії Dynamic Planning та Toei Animation, за анімацію відповідала Toei^[12][13]. Серіал тривав загалом 92 епізоди і випускався з 3 грудня 1972 року по 1 вересня 1974 року^[12].

У 1980-х роках, від імені Dynamic Planning, Масамі Обарі та інші незалежні аніматори (Тошікі Хірано), які не були частиною Toei Animation, розпочали роботу над мінісеріалом-OVA по Mazinger Z. Аніме мало б називатися Dai-Mazinger (яп. 大魔神我, Daimajinga) і мала представляти тих самих персонажів, відомих широкому загалу, починаючи з головного героя Коджі. Робот у цьому варіанті був би більш реалістичним: наприклад, мав би вихлопні труби, а його ракетні кулаки не змогли б автоматично повертатися назад у руки^[14].

Новина, яку спочатку ретельно приховували, усе ж просочилася й була поширена спеціалізованою пресою. Toei висловила протест, заявивши Dynamic, що права на анімаційні адаптації Mazinger належать виключно їм і що вони не терпітимуть створення аніме іншими студіями. Унаслідок цього проєкт Dai-Mazinger було заблоковано. Ситуацію ускладнювало те, що Наґай саме перебував у розпалі судової тяганини з Toei, подаючи на студію до суду за те, що вона не віддала йому належного авторського визнання та не виплатила роялті за створення Gaiking у 1976 році. Однак відтоді стосунки між Наґаєм і Toei поступово покращилися.

Відеоігри

Mazinger також досяг успіху у сфері відеоігор (принаймні в Японії) як одна з головних зірок відомої серії симуляторів битв Super Robot Wars, яку випускає Banpresto і в якій з’являються персонажі та мехи майже з усіх творів, пов’язаних із Mazinger, поряд з іншими аніме-франшизами. У 1994 році Banpresto випустила аркадну гру під назвою Mazinger Z — вертикальний шутер з трьома доступними персонажами: Мазінґер Зет, Великий Мазінґер та Грендайзер^[15]. Оголошена 3 грудня 2022 року компанією Hamster Corporation, Mazinger Z згодом була додана до серії Arcade Archives 11 травня 2023 року для Nintendo Switch та PlayStation 4. На Sega Genesis існувала гра Mazin Saga: Mutant Fighter. Вона мала два режими гри: один у стилі сайд-скролера, а інший — у форматі поєдинку «один на один»^[16].

Товари

Мазінґер залишається однією з найтривкіших історій успіху Ґо Наґая, породивши безліч товарів у сфері мерчандайзингу: модельні набори, іграшки з пластику та литого металу, фігурки та інші колекційні предмети.

У середині 1980-х у передмісті під назвою «Мас-дал-Плата» у Таррагоні (Каталонія, Іспанія) було встановлено 40-футову статую Мазінґера Зет, яка мала слугувати входом до передмістя. Проте передмістя так і не було завершене, і статуя досі стоїть на місці^[17].

Сприйняття та вплив

Скульптура Мазінгера Зет в передмісті Мас-дель-Плата, в Кабра-дал-Камп, Каталонія, Іспанія

Аніме Mazinger Z постійно отримувало високі рейтинги аудиторії під час трансляції^[18]. Пік його популярності тривав приблизно з жовтня 1973 по березень 1974 року, протягом якого серіал регулярно отримував рейтинги у високих двадцятих відсотках^[18]. Епізод 68, який транслювався 17 березня 1974 року, досяг найвищого рейтингу серіалу — 30,4%, зробивши Mazinger Z одним із найвищих рейтингових аніме-серіалів усіх часів^[18].

Mazinger Z сприяв буму меха-аніме у 1970-х роках^[19]. Серіал примітний тим, що запровадив багато стандартних елементів жанру суперроботів, зокрема це був перший аніме-серіал, де меха-роботом керує пілот зсередини кабіни^[20].

У 2001 році японський журнал Animage обрав телесеріал Mazinger Z одинадцятим найкращим аніме усіх часів^[21]. У 2005 та 2006 роках телеканал TV Asahi провів серію з чотирьох опитувань, щоб визначити 100 найулюбленіших аніме Японії, в яких Mazinger Z двічі посів 91-ше та один раз 98-ме місце^[22][23][24].

Гільєрмо дель Торо зазначав, що серіал, який мав великий успіх у його рідній Мексиці у 1980-х роках, був важливим впливом на створення фільму «Тихоокеанський рубіж»^[25].

Станом на липень 2023 року, загальний тираж Mazinger Z по всьому світу досяг 20 мільйонів примірників^[26].