NML Лебедя

NML Лебедя (V1489 Лебедя) — зоря, червоний гіпергігант^[2], яка перебуває в сузір'ї Лебедя. Це одна з найбільших зір, відомих станом на 2015 рік, з радіусом, що дорівнює 1650 радіусам Сонця. Відстань до неї оцінюють приблизно в 1,6 кілопарсека або близько 5300 світлових років^[3].

NML Лебедя

H-Alpha light зображення зоряної асоціації Лебідь OB2, в якій перебуває NML Лебедя
Дані спостереження Епоха J2000
Сузір’я	Лебідь
Пряме піднесення	20г 46х 25.6с
Схилення	+40° 06′ 59.4″
Видима зоряна величина (V)	16.60
Характеристики
Спектральний клас	M6I[1]
Показник кольору (B−V)	2.0
Показник кольору (U−B)	{{{u-b}}}
Тип змінності	Напівправильна
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	{{{radial_v}}} км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: −1.55[2] мас/р Схил.: −4.59[2] мас/р
Паралакс (π)	0.620[2] ± 0.047[2] мас
Відстань	(1610[2] пк
Абсолютна зоряна величина (MV)	{{{absmag_v}}}
Фізичні характеристики
Маса	25–40[2] M☉
Радіус	1,642–2,775[2] R☉
Світність	270,000[2] L☉
Інші позначення
V* V1489 Cyg, RAFGL 2650, IRC +40448
Посилання
SIMBAD	дані для NML+Cyg

Історія спостереження

NML Лебедя виявили 1965 року Нойгебауер, Мартц і Лейтон разом з іншою надзвичайно яскравою червоною зорею і описали їхній колір, як у об'єктів з температурою тіла 1000 кельвінів^[4]. NML походить від перших букв відкривачів цієї зорі^[5]. Другу зорю, яку вони відкрили, вони назвали NML Тельця^[6], нині відома під назвою K Тельця^[7]. NML Лебедя відтоді також дістала назву V1489 Лебедя, через малі напівправильні варіації яскравості^[8], але дотепер її найчастіше згадують під назвою NML Лебедя. Її склад став відомий після відкриття космічного мазера (1612 MHz) в 1968 році^[9]. Також у складі NML Лебедя виявлено речовини, такі як вода, монооксид кремнію, монооксид вуглецю, синильна кислота, моносульфід вуглецю, монооксид сірки, діоксид сірки, сірководень^[10].

Опис

Діаметр NML Лебедя в 1650 разів більший, ніж діаметр Сонця. Якщо помістити її в центрі Сонячної системи, то вона займе весь космічний простір до орбіти Юпітера, заповнивши більш як половину проміжку між ним і Сатурном. Об'єм NML Лебедя дорівнює приблизно 4,5 млрд. об'ємів Сонця. Болометрична величина NML Лебедя становить приблизно -9.0Mbol. Це один з найбільш яскравих холодних гіпергігантів^[11], а також одна із найяскравіших зір Чумацького Шляху. Це також напівправильна змінна зоря з періодом близько 940 днів^[11].

NML Лебедя є розвинутою зорею і через це важкі елементи і молекули наявні в її атмосфері, зокрема, оксиген, гідроксил і вода. Навколо неї хмари зоряного пилу^[2][11].

Відносні розміри планет в Сонячній системі і декількох зір, включаючи NML Лебедя
1. Меркурій < Марс < Венера < Земля
2. Земля < Нептун < Уран < Сатурн < Юпітер
3. Юпітер < Проксима Центавра < Сонце < Сіріус
4. Сіріус < Поллукс < Арктур < Альдебаран
5. Альдебаран < Рігель <Антарес <Бетельгейзе
6. Бетельгейзе < VY Великого Пса < NML Лебедя < UY Щита.

За оцінками, швидкість втрати маси NML Лебедя є однією з найвищих серед відомих зір і становить 2×10⁻⁴ мас Сонця на рік^[10][12]. Вимірювання показали, що річний зоряний паралакс NML Лебедя становить близько 0,62 кутових мілісекунди^[2]. Виходячи зі спостережень, передбачають, що NML Лебедя має дві дискретних оптично товстих оболонки пилу і молекул. Оптична товщина внутрішньої оболонки дорівнює 1,9, тоді як зовнішньої — 0,33^[13].

Через своє розташування на околиці масивної асоціації Лебідь OB2, вимірюваний вплив випромінювання NML Лебедя на навколишній пил і газ обмежений регіоном, що далекий від центральних гарячих зірок асоціації^[11].

Див. також

• Список найбільших зірок
• Список зірок сузір'я Лебедя