Soulslike

Soulslike, souls-like (з англ. «souls-подібні»; транслітерація — «соулслайк») або soulsborne — умовний піджанр комп'ютерних ігор — Action / RPG, що визначається подібністю до серії ігор Souls японської компанії FromSoftware. Soulslike-ігри об'єднуються рядом спільних геймплейних механік; вони, як правило, відрізняються високою складністю, пропонують гравцю досліджувати похмурі та небезпечні світи, часто оформлені в дусі темного фентезі. У таких іграх, як правило, мало кат-сцен та діалогів — оповідання подається через оточення; битви в soulslike вимагають від гравця зосередження, чергування атак і перепочинків та ретельного вибору часу для атаки.

Назва soulslike була прийнята рядом критиків і розробників для опису ігор, подібних серії Souls. Проте, воно також отримувало і негативні оцінки — деякі критики та розробники поставили собі питання, чи є soulslike «справжнім» жанром чи не більш ніж набором загальних механік, і чи не використовується цей термін для опису ігор, що мають лише невиразну схожість.

Концепція

Геймплей

Для soulslike-ігор характерний високий рівень складності — очікується, що ігровий персонаж часто гине і повертатиметься до життя, і такі смерті є частиною ігрового процесу. Ці смерті не є нешкідливими та несуть у собі якесь «покарання» для гравця — наприклад, втрату цінних очок. Такі очки — як «душі» в серії Souls — здобуваються перемогами над ворогами та важливі для покращення здібностей ігрового персонажа та просування гри^[1][2][3].

У soulslike гравець мусить досліджувати світ і саму гру, доступні в ній можливості. Розробник Salt and Sanctuary Джеймс Сільва описував суть soulslike-ігор як «обдумане та змістовне дослідження» — ігри такого роду пропонують гравцю складно облаштовані локації, численні тактики та варіанти розвитку персонажів, але при цьому з легкістю карають за помилки, підштовхуючи гравця експериментувати та пробувати інші можливості. За словами Сільви, у soulslike гравець може приймати дуже невдалі рішення — але на їхньому тлі інші, хороші рішення здаються набагато вагомішими^[4]. Подібно до метроїдваній, Soulslike-ігри зазвичай нелінійні — вони пропонують гравцеві безліч шляхів і зон для дослідження, і просування по грі більшою мірою обмежене лише навичками самого гравця^[5].

У подібних іграх не можна зберегти або завантажити гру в будь-який момент — гравець повинен шукати у світі ігри особливі контрольні точки, подібні до «вогнищ» в Dark Souls ; якщо ігровий персонаж загине, його відкинуть до останньої контрольної точки. У soulslike-іграх «вогнища» розташовані в безпечних зонах, де немає ворогів, і можуть мати інші корисні функції, крім збереження — наприклад, на них можна підвищити характеристики персонажа та набути нових умінь. Проте просте використання контрольної точки «перезавантажує» світ — раніше переможені вороги знову з'являються на колишніх місцях^[6]. «Фляга з естусом» (англ. Estus Flask) є характерною для soulslike механікою лікування: гравець може відновити втрачене здоров'я персонажа в будь-який момент за своїм бажанням, але у «фляги» тільки обмежена кількість зарядів, і її потрібно «перезаправляти» на контрольних точках^[7].

Бойова система в soulslike-іграх вимагає від гравця вдумливості — противників не можна перемогти, натискаючи на кнопки абияк^[5]. Типова бойова система soulslike часто — але не завжди — пов'язана з «шкалою витривалості», яка зменшується, коли ігровий персонаж завдає ударів, і поступово відновлюється в проміжках між ними. Таким чином, гравець не може атакувати супротивників безперервно і повинен чергувати атаки та перепочинки для відновлення сил^[4]. У той час як багато інших ігор, що зображають ближній бій, ставлять в основу швидкі, миттєві удари, в soulslike-іграх — і для ігрового персонажа, і для його супротивників — характерні тривалі, докладно анімовані атаки, що включають демонстрацію замаху зброєю, так що гравець повинен більш вдумливо вибирати час для атаки^[4].

Сеттинг та сюжет

Soulslike-іграм зазвичай властиві сеттинг темного фентезі, відсутність явного оповідання, сюжету, а також глибоке опрацювання світу. При цьому захоплюючий світ повинен підігрівати інтерес гравців дослідити його^[8]. Гравці повинні відкривати для себе шматочки історії гри з часом за допомогою записок, послань, описів предметів та загадкових діалогів, збираючи їх разом, тим самим посилюючи відчуття таємничості гри. Попри похмурість сеттингу soulslike-ігор, вони також іноді містять комічні елементи, такі як несподівані взаємодії (наприклад, ласка кота), реакції з боку неігрових персонажів, своєрідні вбрання та зброю, а також смерть від пасток^[7].

Історія

Жанр Soulslike зародився у відеогрі Demon's Souls 2009 року, розробленої студією FromSoftware і розробником відеоігор Хідетакой Міядзакі. Ця гра разом з Dark Souls, що виникнула за нею, втілила основні принципи, яким слідуватимуть soulslike-ігри. Пізніше FromSoftware і Міядзакі створювали й інші soulslike-ігри, як у серії Souls, так і поза нею — так, до жанру soulslike належали вже не належать до серії Bloodborne, Sekiro: Shadows Die Twice^[9][10] та Elden Ring^[11]. Bloodborne була першою soulslike-грою FromSoftware, яка не належала до серії Souls, і після її виходу оглядачі використовували термін Soulsborne у спробі описати серію Souls та гру Bloodborne як єдине ціле^[12][13].

Характерні механіки та прийоми серії Souls використовували розробники інших ігор. Так, оглядачі прямо описували як «наслідування Dark Souls» ігри Lords of the Fallen (2014)^[14], Nioh (2017)^[15] та The Surge (2017)^[16]. Ці ігри виявилися досить успішними, щоб надалі отримати власні продовження — відповідно The Lords of the Fallen^[17], Nioh 2 (2020)^[18] та Surge 2 (2019)^[19]. Подібним чином описували інші ігри: Salt and Sanctuary (2016)^[20], Ashen (2018)^[21], Darksiders III (2018)^[22], Remnant: From the Ashes (2019)^[23], Code Vein (2019)^[24], Star Wars Jedi: Fallen Order (2019)^[22][25], Chronos: Before the Ashes (2019 рік)^[26], Mortal Shell (2020)^[27], Pascal's Wager (2020)^[28], Thymesia^[en] (2022)^[29], Steelrising^[en] (2022)^[30], Wo Long: Fallen Dynasty (2023)^[31], а також ті, що знаходяться в розробці Bleak Faith: Forsaken^[32] та Lies of P^[33].

Гру Dead Cells (2018), що поєднує елементи soulslike з елементами roguelike і метроїдванії, розробники описували терміном souls-lite («полегшена soulslike») — в ній серії Souls наслідувала, як мінімум, бойова система^[4]. Гра Stranger of Paradise: Final Fantasy Origin (2022) поєднувала в собі soulslike-геймплей з характерною системою робіт із серії Final Fantasy^[34].

Інші ігри за межами жанру, але на які, як стверджується, вплинула серія Souls, включають The Witcher 2: Assassins of Kings (2011)^[35], Rogue Legacy^[36] Destiny (2014)^[37], Shovel Knight (2014)^[38][39], Titan Souls (2015)^[38], The Witcher 3: Wild Hunt (2015)^[40], Assassin's Creed Odyssey (2018 рік)^[41] та God of War (2018)^[42].

Прийом

Інтерв'ю з розробниками soulslike-ігор показали, що вони сприймають позитивно позначення soulslike як окремий жанр, оскільки це є корисним описом для гравців. Однак деякі вважають, що це може вводити гравців в оману, змушуючи їх очікувати певних речей у грі та розчаровуватись, коли вони у грі відсутні. Прикладом є розчарування гравців через те, що Remnant: From the Ashes була в першу чергу шутером, попри те, що характеризувалася як soulslike-гра^[7].

Див. також

• Метроїдванія
• Roguelike