U-318

U-318 — німецький підводний човен типу VIIC/41 часів Другої світової війни^[1].

U-318
Під прапором	Третій рейх
Спуск на воду	25 вересня 1943 року
Виведений зі складу флоту	9 травня 1945 року
Сучасний статус	затоплений
Проєкт
Тип ПЧ	середній торпедний ДПЧ
Вартість	4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	17,9 вузла
Швидкість (підводна)	8 вузлів
Робоча глибина занурення	100 м
Гранична глибина занурення	250 м
Дальність плавання	8500 морських миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) 80 морських миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
Екіпаж	44—60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	67,1 м
Ширина корпусу найб.	6,2 м
Висота	9,6 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,74 м
Водотоннажність надводна	759 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни Germaniawerft M6V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckert-Werke GU 343/38-8
Гвинти	2
Потужність	2800—3200 к.с. (дизелі) 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія	1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно- мінне озброєння	4 носових і один кормовий ТА 14 торпед або 26 мін TMA чи TMB
ППО	1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30

Замовлення на будівництво човна віддане 14 жовтня 1941 року. Човен заклали на верфі суднобудівної компанії «Flender Werke» у місті Любек 14 жовтня 1942 року під заводським номером 318. Спущений на воду 25 вересня 1943 року, 13 листопада 1943 року увійшов до складу 4-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 11-ї, 13-ї та 14-ї флотилій. Єдиним командиром підводного човна був оберлейтенант-цур-зее резерву Йозеф Вілль.

Човен виконав 6 бойових походів, в яких не потопив та не пошкодив жодного судна.

Капітулював 9 травня 1945 року у Нарвіку, Норвегія. 19 травня 1945 року переведено до Лох-Еріболлу, та пізніше до Лох-Раяну, Шотландія. Потоплений 21 грудня 1945 року північніше Ірландії (55°47′ пн. ш. 08°30′ зх. д.) під час проведення операції «Дедлайт»^[2].