Адамов Леонард Ілларіонович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адамов.

Леона́рд Ілларіо́нович Ада́мов (рос. Леонард Илларионович Адамов, нар. 10 березня 1941, Одеса — пом. 9 листопада 1977, Мінськ) — радянський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Леонард Адамов
Особисті дані
Повне ім'я	Леонард Ілларіонович Адамов
Народження	10 березня 1941(1941-03-10)
	Одеса, Українська РСР, СРСР
Смерть	9 листопада 1977(1977-11-09) (36 років)
	Мінськ, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Чижовське кладовищеd
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1960–1962 «Спартак» (Москва) 30 (4) 1963–1970 «Динамо» (Мінськ) 228 (26)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1965 СРСР 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1971–1972 «Гомсельмаш» 1974–1977 «Динамо» (Мінськ) (помічник)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Як гравець насамперед відомий виступами за «Динамо» (Мінськ), а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1960 року виступами за «Спартак» (Москва), в якому провів два сезони, взявши участь у 30 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона СРСР.

З 1963 року перейшов до клубу «Динамо» (Мінськ), за який відіграв вісім сезонів. Більшість часу, проведеного у складі мінського «Динамо», був основним гравцем атакувальної ланки команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Динамо» (Мінськ) у 1970 році

Виступи за збірну

З 1965 року провів один матч у складі національної збірної СРСР.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1971 року, очоливши тренерський штаб клубу «Гомсельмаш», в якому Леонард Адамов працював до 1972 року..

З 1974 року працював у тренерському штабі «Динамо» (Мінськ).

9 листопада 1977 року на 37-му році життя в Мінську вчинив самогубство, заставши дружину в своїй квартирі з іншими чоловіками^[1]. Похований на Чіжовскому кладовищі в Мінську.

Титули і досягнення

• Чемпіон СРСР (1):

«Спартак» (Москва): 1962