Бахмутський державний краєзнавчий музей

Комунальний заклад культури «Бахмутський краєзнавчий музей» — один з найвідоміших краєзнавчих музеїв сходу України, перший краєзнавчий музей Донецької губернії у часи, коли Бахмут був її губернським містом.

Бахмутський державний краєзнавчий музей
48°36′16″ пн. ш. 38°0′24″ сх. д.
Тип	музей і краєзнавчий
Статус спадщини	пам'ятка історії місцевого значення України, пам'ятка архітектури Україниd і Пам’ятка містобудування України
Країна	Україна
Розташування	84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 26
Адреса	84500, Донецкая область, г. Артемовск, ул. Советская, 26
Засновано	1962
Відкрито	1923
Директор	Смирнова Олена Анатоліївна 30/10/1963 - 21/09/2023.Світла пам'ять
Бахмутський державний краєзнавчий музей (Донецька область)
Бахмутський державний краєзнавчий музей у Вікісховищі

Історія створення

Музей створений в Бахмуті 1923 року за ініціативою лікаря-епідеміолога та зоолога, зокрема орнітолога Бориса Вальха.

В основу експозиції музею лягли особисті експонати Вальха. Артемівський окружний музей імені товариша Артема почав діяти в грудні 1923 року з нагоди відкриття пам'ятника Артему (Сергєєву). Його експозицію розмістили в будинку на вул. Миру, 25. Музей перебував у безпосередньому віданні окрполітосвіти та утримувався державним коштом з бюджету. Штатний розпис налічував три одиниці — завідувач, сторож та прибиральниця. Очолив цей заклад Б. С. Вальх. (Принь, 2011).

1941 року музей спалили нацистські окупанти^[1].

У 1962 році відновлений на громадських засадах як Бахмутський історико-краєзнавчий музей. У 1967 році музей одержав статус народного. У 1989 році музей став державним.

З 1980-х років музей працює в історичному будинку 1911 року промисловця Веніаміна Французова (сучасна адреса — вул. Незалежності 26), який залишив цей будинок під час революції^[2][3][4]. Будівля в стилі пізнього модерну є пам'яткою історії та архітектури^[4][5]. 1919 року тут був штаб оборони міста від денікінців^[1][4]. У Другій світовій війні цей будинок серйозно не постраждав. Після війни в ньому працювала експедиція № 1 Міністерства геології УРСР^[4].

З 2018 року музей знаходився на реконструкції^[6].

В ході битви за Бахмут музей було пошкоджено^[7]. Існують дані про його евакуацію^[6].

Сучасний стан колекцій

Експозиція музею виставлена у 14 залах. 12 із цих залів — основна експозиція, а в інших залах розташовані тематичні кімнати-музеї^[4]:

• Зал 1. Природа Бахмутського краю.
• Зал 2. Наш край у стародавності й у Середні століття.
• Зал 3. Бахмут в XI столітті.
• Зал 4. Життя й побут селян до революції.
• Зал 5. Бахмут на початку XX століття.
• Зал 6. Наш край в 1917—1921 роках.
• Зал 7. Наш край в 1921—1941 роках.
• Зал 8. Артемівськ у роки Другої Світової війни.
• Зал 9. Артемівськ в 1945—1991 роках.
• Зал 10. Артемівськ в 1991—2004 роках.
• Зал 11. Стародавні монети й паперові гроші.
• Зал 12. Артемівськ літературний.
• Зал 13. Меморіальна кімната-музей Миколи Федоровича Чернявського.
• Зал 14. Етнографічний музей історії й культури єврейської громади Бахмута-Артемівська.

Усього у фондах музею зберігається 30 тисяч експонатів, третина з яких становлять основний фонд, а інші є науково-допоміжними.

Серед експонатів музею скам'янілі тварини й рослини, знаряддя первісних людей, вирізка поховання зрубної культури, предмети салтівської культури, експонати, стосовні до шостого сторожу Бахмутської, солеварням на ріці Бахмутка, Бахмутської фортеці, Артемівському аероклубу, німецької окупації й іншим подіям, пов'язаним з історією міста і краю.

У залі «Артемівськ літературний» виставлені особисті речі В. Гаршина, М. Чернявського, В. Сосюри, Б. Горбатова, П. Байдебури, Л. Каменецького, В. Замкового. Поетові Миколі Федоровичу Чернявському виділений окрема кімната-музей.

Музей регулярно здійснює археологічні й етнографічні експедиції, видавничу діяльність. При музеї працює Артемівське відділення Союзу краєзнавців України.