Бортник Дмитро Валерійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бортник.

Дмитро́ Вале́рійович Бо́ртник (24 серпня 1992^[1], Чернігівська область — 12 жовтня 2022, с. Жоржівка, Полтавська область^[2]) — український військовослужбовець (майор) пілот 7 БрТА Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2023, посмертно), кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022).

Дмитро Бортник Дмитро Валерійович Бортник
Майор
Загальна інформація
Народження	24 серпня 1992(1992-08-24) Чернігівська область, Україна
Смерть	12 жовтня 2022(2022-10-12) (30 років) Жоржівка, Шишацький район, Україна
Національність	українець
Alma Mater	Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою і Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Повітряні сили
Формування	7 БрТА
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Дмитро Бортник народився на Чернігівщині 24 серпня 1992 року^[1].

Закінчив Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба^[2].

Від 2014 року проходив службу в 7-й бригаді тактичної авіації. Учасник АТО/ООС^[2].

Загинув 12 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання з радіотехнічної розвідки в с. Жоржівка на Полтавщині^[2].

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 лютого 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3];
• орден «За мужність» III ступеня (6 вересня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4].