Ващенко Костянтин Олександрович

Костянти́н Олекса́ндрович Ва́щенко (нар. 24 жовтня 1972(19721024)) — український державний службовець та науковець. Доктор політичних наук. Професор. Дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України. Державний службовець 1-го рангу. Заслужений економіст України.

Ващенко Костянтин Олександрович
Народився	24 жовтня 1972(1972-10-24) (52 роки)  Тула, РРФСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	професор
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	доктор політичних наук
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ващенко.

Освіта

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Політологія», диплом з відзнакою (1995); Північно-Західну академію державної служби (м. Санкт-Петербург) за спеціальністю «Державне і муніципальне управління» (заочно, 1998).

Державна служба

25 лютого 1994 — прийняття присяги державного службовця.

1993–1994 — спеціаліст I категорії Міністерства у справах національностей та міграції.

1994–1996 — помічник-консультант народного депутата України Олександра Ємця.

1996–1998 — головний консультант апарату Ради національної безпеки і оборони.

1998–2001 — начальник відділу Юридичної міжнародної служби, помічник-консультант народного депутата України.

2001–2002 — начальник управління, заступник директора державного департаменту з питань молодіжної та сімейної політики Державного комітету у справах молоді, спорту і туризму.

2002–2003 — перший заступник голови Державного комітету у справах сім'ї та молоді — директор державного департаменту з питань молодіжної політики^[1].

2003–2007 — перший заступник голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва^[2].

2007–2009 — голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва ^[3].

2009–2010 — радник Прем'єр-міністра України^[4].

2010–2011 — заступник Міністра праці та соціальної політики. ^[5].

2011–2014 — перший віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України.

2014–2019 — голова Національного агентства України з питань державної служби ^[6][7].

2019–2020 — державний секретар Міністерства фінансів.

2020–2021 — державний секретар Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Із січня 2022 по вересень 2023 — державний секретар Міністерства оборони України.

Державний службовець І рангу (2014)

Наукова та науково-педагогічна діяльність

1995–1998 — аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

1999 — захистив дисертацію на тему «Політичні технології як чинник демократичного розвитку суспільства», здобувши науковий ступінь кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 — політичні інститути та процеси.

2000–2009 — старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України.

2009 — захистив дисертацію на тему «Теоретико-методологічні засади і засоби забезпечення політичного аналізу і прогнозування в сучасній Україні», здобувши науковий ступінь доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.01 — теорія та історія політичної науки.

2010 — отримав вчене звання професора.

2009–2013 — завідувач кафедри політології та державного управління Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

2011–2014 — перший віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України.

2015 –2021— Голова експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки з державного управління.

2022 –2023 — Голова експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки з філософських, політичних, соціологічних наук та державного управління.

2016 — обраний членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України, відділення професійної освіти і освіти дорослих.

З 2018 — професор кафедри державного управління Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З вересня 2023 — головний науковий співробітник НДЦ "Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка" Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

2025 — обраний дійсним членом (академіком) Національної академії педагогічних наук України, відділення професійної освіти і освіти дорослих.

К.Ващенко є автором та співавтором 12 монографій, 15 підручників і навчальних посібників для студентів закладів вищої освіти, 7 понятійно-термінологічних словників і понад 40 навчально-методичних праць з політології, педагогіки і державного управління. Досліджує проблеми політичного аналізу та аналізу державної політики; реформування державного управління та державної служби; професійного розвитку державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, впровадження кращих практик професійного навчання на державній службі, формування лідерів, які творять зміни, та компетентних посадовців; підготовки педагогічного персоналу до професійного навчання працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, впровадження інновації у системі професійної освіти та освіти дорослих.

Основні праці:

• Особливості виконавчої влади у пострадянській Україні: монографія. К., 2000 (у співавт.).
• Політичний аналіз і прогноз в сучасній Україні: моногрофія. К., 2008.
• Державна політика розвитку підприємництва в Україні: навч. посіб. К., 2010. (у співавт.)
• Політологія для вчителя: навч. посіб. для студентів педагогічних ЗВО. К., 2011. (у співавт.).
• Соціальний діалог у державному управлінні: навч. посіб. К., 2012 (у співавт.)
• Державне управління: підручник у 2-х тт.. К., 2012 (у співавт.)
• Державна служба: підручник у 2-х тт. К., 2012 (у співавт.)
• Політологічні аспекти державного управління: навч. посіб. Івано-Франківськ, 2013. (у співавт.)
• Державна політика: підручник. К., 2014 (у співавт.)
• Реформування державної кадрової політики в Україні: монографія. К., 2015 (у співавт.)
• Професійна підготовка державних службовців: теорія, методологія, практика: монографія. Івано-Франківськ, 2017.
• Науково-практичний коментар до Закону України "Про державну службу". К., 2017 (у співавт.).
• Безперервна професійна освіта державних службовців (світовий досвід та українські реалії): монографія. К., 2019.
• Основи професійної публічної служби: монографія. К., 2025.

Громадська діяльність

1992–1998 — член правління ВГО «Асоціація молодих українських політологів і політиків».

1997–2003 — голова ВГО «Народно-демократична ліга молоді».

2006–2011 — член правління ГО «Інститут підтримки регуляторної реформи».

З 2024 — експерт Конфедерації роботодавців України.^[8]

Родина

Одружений, має сина.

Батьки:

Галина Василівна (1946—2007) — інженер-технолог. Працювала на Київському радіозаводі.

Олександр Петрович (нар. 1946) — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Працює в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій.

Захоплення: музика, інтелектуальні ігри, гірські лижі.

Нагороди та відзнаки

• Орден Данила Галицького;
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України;
• Почесна грамота Верховної Ради України;
• Заслужений економіст України;
• Грамота Київського міського Голови .