Головачов Дмитро Михайлович

Дмитро́ Миха́йлович Головачо́в (рос. Дмитрий Михайлович Головачёв; нар. 1866(1866) — пом. 17 лютого 1914) — російський географ, економіст, публіцист і громадський діяч часів Російської імперії. Засновник Забайкальського відділення Російського географічного товариства. Брат краєзнавців, дослідників і знавців Сибіру — Петра і ​​Олександра Головачових^[2]. Дядько історика Бориса Полевого, шурин геолога Петра Полевого^[1].

Дмитро Михайлович Головачов
рос. Дмитрий Михайлович Головачёв
1900-ті
Народився	1866(1866) Кузнецьк, Томська губернія, Російська імперія
Помер	17 лютого 1914(1914-02-17) Чита, Читинський повіт, Забайкальська область, Російська імперія
Громадянство	Російська імперія
Національність	росіянин
Відомий завдяки	географ, економіст, публіцист, громадський діяч
Alma mater	Санкт-Петербурзький університет
Родичі	племінник — Борис Полевой зять — Петро Полевой[1]
У шлюбі з	Олена Григорівна Головачова (до шлюбу Клеменц)[1]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головачов.

Біографія

Народився у 1866 році у місті Кузнецьк Томської губернії Російської імперії в родині «приватного службовця» Михайла Головачова, який мав здібності до вивчення мов. Мати — із багатої купецької сім'ї^[3].

Навчався у Томській гімназії.

Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Товаришував з Миколою Ядрінцевим та Григорієм Потаніним.

Під час голоду в Уфимські губернії організував їдальню для голодуючих.

У 1894 році взяв участь в експедиції на Гірський Алтай.

У 1897 — працював статистиком у експедиції Анатолія Куломзіна. Займався дослідженням землеустрою та земельних відносин в Забайкальської області. Підготував до публікації книгу «Бюджети».

В кінці XIX-го-на початку XX століття займався землевпорядними роботами у Єнісейській губернії.

З 1901 року — завідувач переселенським районом і землевпорядними роботами в Забайкальській області.

Очолював Читинську філію Приамурського відділення Російського географічного товариства (РГО). Під його керівництвом члени РГО описували місцеву флору і фауну, проводили етнографічні та археологічні дослідження, складати карти регіону.

З 1904 по 1914 рік — очолював Читинський краєзнавчий музей.

Співзасновник літературної і суспільно-політичної газети «Забайкальская новь» (1907-1920).

У 1908 році у Читі видав дослідження «Поселки по линии Забайкальской железной дороги».

У «Трудах Агинской экспедиции» написав розділ «Население» (випуск VI, Чита, 1911 рік).

У 1912 році, спільно з Олександром Баньщіковим, Юліаном Горбатовським та Василем Рудницьким, організував Перший обласний сільськогосподарський з'їзд.

Обирався гласним Читинської міської думи.

Під псевдонімом Крушин публікував в газетах літературні і публіцистичні роботи. Статті виходили у «Вестнике Европы», «Русском богатстве», «Восточном обозрении», «Сибирской жизни», санкт-петербурзькій «Сибири» та інших виданнях.

Помер 17 лютого 1914 року у Читі «від розриву серця»^[4].

Родина

Мав сестру Антоніну. А також двох братів — Петра і ​​Олександра, які також стали краєзнавцями, дослідниками та знавцями Сибіру^[2].

Дружина — Олена Григорівна Головачова (до шлюбу Клеменц), племінниця етнографа Дмитра Клеменца^[4]. Після смерті Головачова стала дружиною сходознавця Сергія Ольденбурга^[1].

Племінник — історик Борис Полевой. Зять — геолог Петро Полевой^[1].

Бібліографія

• Библиографический указатель статей, корреспонденций и заметок в сибирской периодической печати по вопросу о золотопромышленности Сибири. — Санкт-Петербург: Типография И.Н. Скороходова, 1890. — 60 с.
• Что такое правовое государство? — Чита, 1906.