Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Дідковська Елеонора Сергіївна
українська військовослужбовиця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Елеонора Сергіївна Дідковська — українська футзалістка та військовослужбовиця, неодноразова чемпіонка України, підполковник Збройних сил України, яка відзначилася у ході російського вторгнення в Україну, учасниця російсько-української війни.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Елеонора Мальцева народилася 1 квітня 1989 року в селищі Коцюбинське на Київщині.
З дитинства вона займалася плаванням.
Згодом у 7-річному віці, за ініціативи матері змінила вид спорту — приєдналася до футзального клубу «Біличанка» в рідному селищі. За цю команду вона незмінно грала протягом всього шкільного життя. Перший тренер Володимир Колок підтримав в'юнку нападницю та обрав її капітаном команди. У складі клубу «Біличанка» в 2000-тих роках грала у чемпіонаті України та змагалася на міжнародних турнірах.
У 2004 році «Біличанка» вперше за вісім років здобула національний титул, а три роки по тому на її основі відродили жіночу збірну України з футзалу, що до цього не грала вже десятиліття. Елеонора Мальцева учасниця — матчу-повернення, який у 2007 році став першим домашнім в історії української збірної, коли в товариському поєдинку з Узбекистаном українки перемогли з розгромним рахунком — 7:1. Цей матч був дебютним і останнім для Елеонори Мальцевої у формі збірної. Гравчині вдалося реалізувати цю мрію перед самим завершенням спортивної кар'єри[1].
Елеонора Мальцева замість спортивної спеціальності вступила до військового інституту при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та вивчала картографію, топографію і геодезію. Любов до цієї справи спортсменці прищепив тато, військовий топограф за фахом. Упродовж перших трьох років вона намагалася поєднувати навчання зі спортом і навіть після того, як долучилася до топографічного загону в Чернівцях, грала за футбольний клуб «Буковинська надія». Та після переведення назад до Києва й народження 2 серпня 2009 року сина Тимофія мати-одиначка зав'язала із спортом[1][2].
У 2011 закінчила військовий інститут із званням лейтенант [3].
З 2014 року Елеонора Дідковська в лавах ЗСУ брала участь в АТО на сході України. Сином Тимофієм тим часом опікувалися її батьки. З початком повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року перебувала на передовій. 15 червня 2022 року, указом Президента України № 414/2022, підполковника Елеонору Дідковську було нагороджено орденом Данила Галицького за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. У грудні 2022 року Елеонора Дідковська перевелася до новосформованої 47-ої окремої механізованої бригади, де очолила оперативний відділ[1].
Загинула 30 липня 2023 року. Російська ракета влучила в штаб в Оріхові та забрала життя майже двадцяти людей[1][4][2].
Загинула за день до відпустки [3]
Чин прощання із загиблою відбувся на Київщині 3 серпня 2023 року[5]. Залишився 14-річний син Тимофій [3].
Remove ads
Вшанування пам'яті
У День Незалежності України 24 серпня 2023 року, на честь Елеонори Мальцевої в Тарасівці провели всеукраїнський турнір серед дівочих команд[1].
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (24 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку [6];
- Орден Данила Галицького (15 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Джерела
- Указ Президента України від 15 червня 2022 року № 414/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 24 серпня 2023 року № 515/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads