Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Кабардино-Балкарська АРСР (рос. Кабардино-Балкарская АССР, кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр АССР , карач.-балк. Къабарты-Малкъар АССР) — республіка в РРФСР, на Північному Кавказі.

рос. Кабардино-Балкарская АССР кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр АССР карач.-балк. Къабарты-Малкъар АССР Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1936 – 1992
Прапор Герб
Кабардино-Балкарської АРСР: історичні кордони на карті Розташування Кабардино-Балкарської АРСР на мапі СРСР
Столиця	Нальчик
Форма правління	АРСР
Історія
• Засновано	1936
• Кабардинська АРСР	1944
• Перейменування	1957
• Ліквідовано	1992
Населення
Попередник Наступник Кабардино-Балкарська АО Кабардино-Балкарія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Столиця — Нальчик.

Історія

Кабардино-Балкарська АРСР утворена 5 грудня 1936 шляхом перетворення Кабардино-Балкарської АО і виходу її зі складу Північно-Кавказького краю^[1].

Під час Другої світової війни чимало кабардинців та балкарців не бажали воювати на боці Червоної Армії. Так, у лавиостанньої було покликано близько 25 000 кабардинців, дезертувало або при відступі залишилося на окупованій території Кабарди 5 506 осіб, направлено до спецтабору НКВС 4 939, заарештовано за дезертирство 567 осіб^[2]. Створена з кабардинців і балкарців 115 національна кавалерійська дивізія при першому зіткненні з ворогом до 700 солдатів залишило фронт, здебільшого зі зброєю пішли в повстанці (боротьба з ними загонів НКВС тривала до весни 1946 року), частина перейшла на бік німців^[3]. На окупованій німцями території залишалося 2723 комуністи, або 72% парторганізації та деяка частина керівних працівників. Не евакуювалися три перші секретарі райкому партії. Значна частина комуністів, що залишилися на окупованій території, реєструвалися в органах гестапо та німецької поліції. Декілька комуністів опинилися серед німецьких старост і поліцейських, деяких комуністів було завербовано німцями^[4]

8 квітня 1944 в результаті депортації балкарців Кабардино-Балкарську АРСР було перейменовано у Кабардинську АРСР.

11 лютого 1957 після реабілітації балкарців і повернення їх на споконвічне місце проживання Кабардинська АРСР була знову перейменована в Кабардино-Балкарську АРСР^[5].

31 січня 1991 було проголошено перетворення Кабардино-Балкарської АРСР у Кабардино-Балкарську РСР. 24 травня того ж року З'їзд народних депутатів РРФСР це рішення затвердив, внісши поправку в ст.71 конституції РРФСР. Але позбавлення Кабардино-Балкарії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про змінила статус республіки були сумнівними.

16 травня 1992 Кабардино-Балкарська РСР була перетворена в Кабардино-Балкарську республіку у складі Російської Федерації^[6].

Адміністративний поділ[7]

На 1936 рік республіка мала поділ на 10 районів: Баксанський, Курпський, Нагорний, Нальчицький, Прималкинський, Терський Урванський, Чегемський, Черецький і Ельбруський.

У 1937 утворено Кубинський, Лескенський, Майський, Малкинський і Прохладненський райони.

Через рік був утворений Хуламо-Безенгієвський район, а Малкинський район перейменовано в Зольський.

У 1944 утворено Урожайненський район.

У 1956 Кубинський, Нагорний та Нальчицький райони були скасовані.

У 1959 були скасовані Прималкинський і Урожайненський райони, а у 1962 — Лескенський, Майський, Радянський Терський, Чегемський і Ельбруський. Проте вже у 1965 Майський, Радянський, Терський і Чегемський райони були відновлені.

Станом на 17 січня 1979 до складу республіки входили 3 міста республіканського підпорядкування:

• Нальчик
• Прохладний
• Тирниауз

і 8 районів:

1. Баксанский — м. Баксан
2. Зольський — смт. Залукокоаже
3. Прохладненський — м Прохладний
4. Терський — м Терек
5. Урванського — м. Нарткала
6. Майський — г. Майський
7. Радянський — смт. Радянське
8. Чегемський — смт. Чегем Перший

Населення

Динаміка чисельності населення республіки:

Рік	Населення, осіб
1939	359 219[8]
1959	420 115[9]
1970	588 203[10]
1979	674 605[11]
1989	759 586[12]

Національний склад населення республіки

народ/рік	1939	1959	1970	1979	1989
Росіяни	35,9 %	38,7 %	37,2 %	35,1 %	31,9 %
Кабардинці	42,4 %	45,3 %	45,0 %	45,5 %	48,2 %
Балкарці	11,3 %	8,1 %	8,7 %	9,0 %	9,4 %
Українці	3,1 %	2,0 %	1,8 %	1,8 %	1,7 %
Німці	1,5 %	…	…	1,5 %	1,1 %
Осетини	1,3 %	1,5 %	1,6 %	1,5 %	1,3 %

Культурні зв'язки з Українською радянською соціалістичною республікою

На прохання Міністерства культури Кабардинської АРСР у 1956 р. до Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР створити в м. Нальчику нову експозицію літературно-меморіальної кімнати Марка Вовчка в її відреставрованому будинку був складений план експозиції, підібрані експонати і подаровані музею. Експозицію готували співробітники Державного музею Т. Г. Шевченка, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, а також ДПБ УРСР, яка виділила з обмінно-резервних фондів дублети видань^[13].