Корнійко Олександр Сергійович

Олекса́ндр Сергі́йович Корні́йко (нар. 20 серпня 1994(19940820), с. Петрівка-Роменська, Гадяцький район, Полтавська область, Україна — пом. 16 лютого 2017, смт Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, десантник, учасник російсько-української війни, псевдо «Чорний».

Корнійко Олександр Сергійович
Солдат
Загальна інформація
Народження	20 серпня 1994(1994-08-20) Петрівка-Роменська, Полтавська область
Смерть	16 лютого 2017(2017-02-16) (22 роки) Зайцеве, Донецька область (загинув від кулі снайпера)
Псевдо	Чорний
Військова служба
Роки служби	2015-2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Горлівкою
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнійко.

Життєпис

Народився 1994 року в селі Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавщини. 2000 пішов у перший клас Петрівсько-Роменської загальноосвітній школі ім. М. Є. Пігіди. З 2004 мешкав у місті Гадяч, де продовжив навчання у Гадяцькій спеціалізованій школі-інтернаті імені Є. П. Кочергіна, 2010 року закінчив 9-й клас школи. Здобув фах слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автотранспортних засобів категорії «С» у Гадяцькому вищому професійному аграрному училищі. Після завершення навчання у 2013 році повернувся працювати до рідного села.

Захоплювався бойовими видами спорту. Мріяв про військову кар'єру, готувався до вступу на офіцерські курси до Одеської військової академії. В лютому 2015 вступив добровольцем до лав Збройних сил України, підписав контракт.

Солдат, кулеметник 3-го парашутно-десантного взводу 6-ї парашутно-десантної роти 2-го парашутно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

З 2015 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України. За два роки служби став одним з найкращих кулеметників свого батальйону.

Загинув 16 лютого 2017 року близько 12:00 від вогнепального поранення у шию під час обстрілу взводного опорного пункту поблизу смт Зайцеве, що на північ від окупованої Горлівки.

Похований на кладовищі рідного села Петрівка-Роменська^[1].

Залишились батьки.

Нагороди та вшанування

• Орден «За мужність» III ступеня (10.04.2017, посмертно), — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[2].
• Відзнака Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).