Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Меморіал Борцям Революції (Луганськ)
пам'ятник у Луганську (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Меморіал Борцям Революції — одна з найвизначніших пам'яток історії та культури міста Луганська, розташована на однойменній площі та вулиці Карла Маркса.
Remove ads
Опис
Пам'ятник має вигляд 40-метрової вигнутої колонади 4 метри заввишки, що складається з трьох частин. Композицію пам'ятника становлять 24 колони з чорного лабрадориту та білі мармурові плити, на яких викарбувані імена луганців, що загинули в боротьбі за радянську владу.
Центральну частину монумента заввишки 7 метрів увінчує барельєф, що відображує фрагмент боротьби луганських робітників з кіннотою А. Шкуро. В центрі фронтону розміщено макет ордена Червоного Прапора, яким нагороджено Луганськ 1924 року.
Композиція пам'ятника довершується з обох боків двометровими скульптурами відомих революційних діячів: з правого краю замикає монументальну композицію скульптура Олександра Пархоменка, з лівого — скульптура Петра Цупова. Обидві скульптури створено московськими архітекторами М. Шильніковим і М. Рабиновичем.[1]
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Ідея створення монумента виникла в Товариства старих більшовиків у 1925 році. У січні 1930 року на честь 10-річчя визволення Донбасу від білогвардійців міським виконавчим комітетом Луганська прийнято рішення щодо будівництва трьох пам'ятників, у тому числі й «пам'ятника борцям, що загинули під час захисту Луганська від армії Денікіна». Проте через брак коштів задум не було реалізовано.
Під час Донецького обласного з'їзду народних депутатів у 1935 році будівництво меморіалу визнано першочерговим завданням. На реалізацію проєкту виділено 100 тис. рублів. Але виділених коштів виявилося замало, тоді мешканці міста зібрали необхідні кошти самотужки[2].
Розробку проєкту майбутнього монумента доручено московському архітектору В. В. Козлову. Комісія ЦВК СРСР з охорони історичних пам'ятників Громадянської війни та Червоної армії у жовтні 1935 року визнала цей проєкт невдалим. Того ж року Луганський міськвиконком терміново доручає розробити проєкт пам'ятника архітектору Олександрові Шеремету. Вже на початку 1936 року в Москві проєкт затвердив народним комісаром оборони СРСР Климент Ворошилов.
12 травня 1936 року в газеті «Ворошиловградська правда» опубліковано список зі 174 прізвищ, що мали бути увічнені на меморіальних плитах монумента. Згодом список розширено до 326 прізвищ.
Відкриття меморіалу відбулося 7 листопада 1937 року й було присвячене двадцятій річниці Жовтневої революції.
1938 року навпроти меморіалу встановлено два трофейні англійські танки Mark V.
Під час Німецько-радянської війни монумент було сильно пошкоджено: розбито мармурові плити, бронзові скульптури та цінні будівельні матеріали вивезено до Німеччини. Відповідно до рішення Ворошиловградського міськвиконкомому від 12 червня 1943 року реконструкцію пам'ятки доручено авторові споруди Олександру Шеремету та скульпторам Артюшенко, Ткаченко і Трегубовій. Пам'ятник остаточно відновлено 1945 року.
1952 року у сквері навпроти монумента встановлено пам'ятник Климентові Ворошилову. Однак вже 1958 року пам'ятник демонтували через розвінчення культу особи Сталіна. Того ж року прибрано англійські танки Mk V навпроти меморіалу.
У жовтні 1959 року до монумента додано стелу у вигляді трьох приспущених прапорів з вічним вогнем, який розмістили навпроти на іншому боці вулиці.
Під час часткової реставрації 1987 року вічний вогонь перенесено до пам'ятника, а стелу, встановлену 1959 року, знесено.
Нова масштабна реставрація монумента відбулася у 2009 році. 22 вересня того ж року відреставровані англійські танки Mk V повернуто на їхнє історичне місце навпроти меморіалу. Урочисте відкриття пам'ятника після чергової реставрації відбулося 5 травня 2010 року.
3 вересня 2009 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України об'єкту надано статус пам'ятки національного значення[3].
Remove ads
У мистецтві
Луганський поет-пісняр Михайло Матусовський спільно з Костянтином Симоновим опублікував 1939 року книгу «Луганчане», в якій уміщено вірш «Пам'ятник», присвячений монументу.[4]
Галерея
Вічне полум'я
Центральна частина пам'ятника
Барельєф з фрагментом битви луганців за встановлення радянської влади у місті
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads