Мороженко Олександр Васильович

Олександр Васильович Мороженко (4 квітня 1936, с. Млинів, Рівненська область — 26 лютого 2025) — український астрофізик, доктор фізико-математичних наук, професор. Основні наукові дослідження стосувались фізики планет, радіофізика та поляриметрії тіл Сонячної системи. Олександр Васильович є одним із розробників поляриметричних методів визначення фізичних характеристик атмосфер та поверхонь планет, а також діагностики зміни потужності хмарових шарів атмосфер планет-гігантів. Разом з колегами виявив опозиційний ефект блиску Марса, а також наявність частинок в атмосфері Сатурна.

Олександр Васильович Мороженко
Народився	4 квітня 1936(1936-04-04) Млинів, Рівненська область
Помер	26 лютого 2025(2025-02-26) (88 років)
Країна	Україна
Діяльність	астрофізик
Alma mater	КНУ
Галузь	астрофізика
Заклад	ГАО НАНУ
Посада	професор[d]
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
У шлюбі з	Ніною Мороженко
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мороженко.

Біографія

Олександр Васильович Мороженко народився 4 квітня 1936 р. в селі Млинів, що розташовується у Рівненській області.

У 1959 р. закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, відтоді працював в Головній астрономічній обсерваторії НАН України (ГАО).^[1]

У 1965 р. у Ленінградському державному університеті імені А. А. Жданова захистив кандидатську дисертацію «Поляризаційні дослідження Марса». У 1977 р. у Головній астрономічній обсерваторії АН СРСР (с. Пулково) захистив докторську дисертацію «Поляризаційні дослідження планет».

З 1975 по 1999 роки — завідувач відділу фізики тіл Сонячної системи ГАО. З 1999 по 2015 роки — головний науковий співробітник відділу. У 2015 році вийшов на заслужений відпочинок^[2].

Дружина — науковиця-астроном, доктор фізико-математичних наук Ніна Мороженко (1928—2009)^[2].

Наукові дослідження

Досліджував:

• методи та результати вивчення аерозольної складової атмосфери Марса в періоди високої її прозорості
• 1991 р. — короткоперіодичні зміни поляризуючої здібності Венери
• 1992 р. — проблему вертикальної структури хмарових шарів атмосфер планет-гігантів
• 1993 р. — методи і результати дистанційного зондування планетних атмосфер
• 2013 р. — порівняльну планетологію
• 2014 р. — фізичні характеристики поверхонь планет земного типу, карликових і малих планет та їх супутників за даними дистанційних досліджень

В 80-х рр. ХХ століття разом з Кучеровим В. А. та Міщенко М. І. розробили метод визначення кількості поглиненого газу в надоблачному шарі планетної атмосфери за поведінкою параметра Стокса (Q) вздовж полоси поглинання.

Розробив поляриметричний метод визначення фізичних властивостей та вертикальної структури планетних атмосфер. Разом з колегами відкрив опо­зиційний ефект блиску Марса, наявність орієнтованих частинок в атмосферах комет і Сатурна.

Спільно з О. І. Бугаєнко та А. Л. Гуральчук виготивили комплекс для регістрації апаратури Всесоюзної спостережувальної системи «Планетний патруль СРСР», який забезпечує одночасне вимірювання чотирьох параметрів Стоксав режимі двохканального спектрометра або в режимі фотометра.

Серед учнів Олександра Мороженка — доктори та кандидати наук Анатолій Відьмаченко, Петро Неводовський тощо.

Нагороди та визнання

У 1993 р. був удостоєний премії НАН України імені М. П. Барабашова.^[2]

У 2003 р. його в числі співвиконавців було нагороджено Державною премiєю України в галузi науки і технiки за цикл досліджень «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на піку Терскол для досліджень Сонця та тіл Сонячної системи».