Перша промова Ціцерона проти Катіліни

Перша промова проти Катіліни (лат. Oratio in L. Catilinam Prima) — перша з чотирьох знаменитих промов римського оратора і консула Марка Туллія Ціцерона, виголошена у римському сенаті 7 або 8 листопада 63 року до н. е. У промові Ціцерон публічно звинуватив патрицієвського сенатора Луція Сергія Катіліну в змові проти Римської республіки. Ця промова вважається одним із найвидатніших зразків античного ораторського мистецтва та однією з найвпливовіших промов в історії.

Історичний контекст

Передумови змови

У 63 році до н. е. Римська республіка переживала серйозну політичну та економічну кризу. Луцій Сергій Катіліна, представник древнього патрицієвського роду, тричі зазнав поразки на виборах консула — у 66, 64 та 63 роках до н. е. Після чергової невдачі на консульських виборах восени 63 року, коли переміг Ціцерон, Катіліна вдався до організації змови з метою насильницького захоплення влади.

До змовників приєдналися різноманітні незадоволені групи римського суспільства:

• Аристократи, які зазнали політичних невдач або мали фінансові проблеми
• Ветерани Сулли, які потрапили в борги через неврожаї
• Знедолені фермери, особливо в Етрурії, чиї землі були конфісковані під час проскрипцій Сулли

Виявлення змови

Перші відомості про змову Ціцерон отримав восени 63 року від жінки на ім'я Фульвія, коханки одного зі змовників — Квінта Курія. 18-19 жовтня Марк Ліциній Красс передав Ціцерону анонімні листи, які попереджали про заплановане вбивство видатних громадян і містили згадку про 27 жовтня як дату початку повстання.

У відповідь сенат оголосив надзвичайний стан (tumultus) і прийняв senatus consultum ultimum — надзвичайний декрет, який надавав консулам повноваження вжити будь-яких заходів для захисту держави.

Напередодні промови

6 листопада змовники зустрілися і знайшли двох добровольців для вбивства Ціцерона. Однак завдяки попередженню Фульвії спроба замаху 7 листопада зазнала невдачі — дім консула був добре охоронений.

Примітка щодо датування: У різних джерелах трапляються дати 7 або 8 листопада для виголошення промови. Деякі джерела зазначають, що після невдалої спроби замаху 7 листопада Ціцерон зібрав сенат і виголосив промову того ж дня, тоді як інші вказують на 8 листопада як дату промови наступного дня після замаху. Академічні джерела часто подають обидві дати як можливі — «7 або 8 листопада 63 року до н. е.»

Обставини виголошення промови

Місце та час

7 або 8 листопада 63 року до н. е. Ціцерон скликав екстрене засідання сенату в незвичайному місці — Храмі Юпітера Статора (Jupiter Stator) біля підніжжя Палатинського пагорба. Вибір цього храму мав символічне значення: згідно з легендою, його заснував Ромул після того, як Юпітер зупинив відступ римлян під час битви з сабінами.

Присутні

На засіданні були присутні:

• Сенатори, включаючи самого Катіліну
• Обидва консули — Ціцерон і Гай Антоній Гібрида
• Інші вищі магістрати

Коли Катіліна прийшов на засідання, сенатори демонстративно відійшли від нього, залишивши його сидіти самотньо, що візуально підкреслило його ізоляцію.

Зміст промови

Структура

Промова складається з чотирьох основних частин:

1. Вступ та звинувачення — знамениті початкові слова та викриття планів змови
2. Докази змови — детальний виклад відомої інформації про змову
3. Заклик до відходу — вимога до Катіліни покинути Рим
4. Висновок та молитва — звернення до Юпітера Статора

Знамениті цитати

Промова почалася знаменитими словами:

«Quo usque tandem abutere, Catilina, patientia nostra?» («Доки ж ти, Катіліно, будеш зловживати нашим терпінням?»)

Інші відомі фрази з промови:

• «O tempora! O mores!]» («О часи! О звичаї!»)
• «Cum tacent, clamant» («Тим, що вони мовчать, вони кричать»)
• «Invidiam virtute partam gloriam, non invidiam putarem» («Ненависть, яка здобута мужністю — це слава, а не ненависть»)^[1]

Риторичні прийоми

Ціцерон використав численні риторичні прийоми:

• Риторичні запитання для посилення драматичного ефекту
• Персоніфікацію — представлення Риму як живої істоти
• Антитези для контрасту між лояльними громадянами та змовниками
• Емоційні заклики до патріотичних почуттів сенаторів

Наслідки промови

Безпосередні результати

Промова досягла своєї головної мети. Хоча Катіліна спробував захищатися, нападаючи на походження Цицерона, сенатори його перекричали. Відчуваючи ізоляцію і відсутність підтримки, Катіліна покинув засідання і того ж дня або наступного покинув Рим, приєднавшись до повстанців в Етрурії.

Цей відхід Катіліни з Риму був сприйнятий як визнання провини і дав Цицерону можливість представити його народу як зрадника, що втік.

Подальший розвиток подій

• Друга промова (9 листопада) — виголошена перед народом для виправдання дій Цицерона
• Третя промова (3 грудня) — після арешту змовників у Римі
• Четверта промова (5 грудня) — у сенаті щодо покарання змовників

У грудні 63 року Ціцерон викрив дев'ять змовників, які залишилися в Римі. За порадою сенату їх стратили без суду, що пізніше стало причиною політичних проблем для Цицерона.

У січні 62 року до н. е. Катіліна загинув у битві при Пістоїї (сучасна Пістоя в Тоскані), а його армія була повністю знищена.

Українські переклади

Перший повний переклад сучасною українською мовою

У 2025 році Микола Овчаров, дослідник ораторського мистецтва та засновник Інституту риторики, виконав перший повний переклад першої катілінарії літературною українською мовою. Переклад був здійснений з погляду практичного досвіду публічних виступів, з особливою увагою до ритміки, динаміки тексту та ораторських прийомів.

Інноваційний переклад ключової фрази

Особливої уваги заслуговує унікальний варіант перекладу знаменитої фрази «O tempora! O mores!», запропонований Овчаровим. Замість традиційного «О часи! О звичаї!» він переклав її як «О часи! О моралі!»

Це рішення базується на глибшому аналізі контексту: латинське mores походить від mos (множина mores), що означає звичай, правило, традицію. Однак у контексті промови Ціцерона мова йде не просто про порушення зовнішніх правил поведінки, а про руйнування фундаментальних моральних основ суспільства. Звичаї — це переважно зовнішні прояви поведінки, тоді як мораль — це система внутрішніх цінностей і принципів.

Ціцерон апелює до пращурів, богів і найглибших цінностей римської цивілізації, оплакуючи крах моральних засад держави. Тому слово «моралі» точніше передає драматизм ситуації та глибину занепокоєння оратора станом римського суспільства.^[2]

Історичне значення

Політичне значення

Перша катілінарія стала поворотним моментом у кар'єрі Цицерона. За припинення змови він отримав почесний титул «pater patriae» («батько вітчизни») — честь, яку раніше мали лише засновники Риму.

Промова також продемонструювала силу риторики як політичного інструменту в республіканському Римі.

Літературне значення

З літературної точки зору перша катілінарія вважається:

• Шедевром римської ораторської прози
• Зразком цицероніанської риторики
• Одним із найкращих прикладів судового красномовства

Промова стала обов'язковою для вивчення в школах і залишалася частиною риторичної освіти протягом століть.

Культурний вплив

У мистецтві

Сцена виголошення промови стала популярною темою в образотворчому мистецтві, найвідомішою з яких є картина Чезаре Маккарі «Ціцерон звинувачує Катіліну» (1888).

Див. також

• Змова Катіліни
• Марк Туллій Ціцерон
• Луцій Сергій Катіліна

Джерела та література

1. Marcus Tullius Cicero In Catilinam I—IV (чотири Катиллінарії — проти заколоту Катилліни) (63 до н. е.)
2. Овчаров М. М. Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни. Перший переклад сучасною українською літературною мовою. — К.: Інститут риторики Миколи Овчарова, видавництво «Фенікс», 2025. — 44 с.
3. Berry, D.H. Cicero's Catilinarians (2020)
4. Gruen, Erich S. The Last Generation of the Roman Republic (1974)

Посилання

• Текст перекладу першої промови Ціцерона проти Катіліни Миколи Овчарова на сайті Інституту риторики
• Видання «Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни» на Google books
• Перша промова Ціцерона проти Катіліни (переклад Овчарова) у Вікіджерелах
• Перша промова Ціцерона проти Катіліни (переклад Овчарова) у НБУВ