Сафонов Вадим Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сафонов.

Сафонов Вадим Андрійович (1904—2000) — російський радянський письменник, педагог. Лауреат Сталінської премії третього ступеня (1949).

Сафонов Вадим Андрійович
Народився	27 грудня 1904 (9 січня 1905) або 1904[1]  Керч, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер	2000[2][3][4]
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	письменник, прозаїк, біолог
Сфера роботи	біологія[5], історична проза[d][5], мандри[d][5] і науково-популярне видання[5]
Alma mater	Біологічний факультет МДУd
Знання мов	російська[5]
Мова творів	російська
Жанр	повість[d], есей, нарис і історична проза[d]
Членство	СП СРСР
Нагороди

Життєпис

Народився 14 (27) грудня в Керчі в родині інженера-шляховика. Його батько Андрій Платонович був добре знайомий з М. Г. Гаріним-Михайлівським. Працював в порту, на млині, в Керченській іхтіологічній лабораторії, на рибному промислі.

З 1923 року в Москві. Навчався на біологічному факультеті МГУ, Вищих вечірніх літературних курсах. Працював в газеті «Труд», викладав у вишах.

Друкуватися почав з середини 20-х років. У численних поїздках по країні отримав велику кількість матеріалу для своїх майбутніх творів. Творчість письменника вельми різнопланова: подорожні нариси, наукова фантастика, історичні романи, книги про науку та мистецтво та ін. Член СП СРСР з 1941 року.