Ткаченко Тетяна Миколаївна

Ткаченко Тетяна Миколаївна (народ. 23 липня 1974 р. у м. Донецьк) — завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури, докторка технічних наук, професорка, старша дослідниця^[2], членкиня національного технічного комітету стандартизації ТК-82 «Екологічна безпека»^[3], членкиня Координаційної ради з екологічного маркування^[4], членкиня Постійно діючої робочої групи з підготовки змін до державних будівельних норм з проєктування та будівництва об’єктів житлового та громадського призначення Науково-технічної ради Міністерства розвитку громад та територій України^[2], голова Спеціалізованої вченої ради Д 26.056.11 для захисту докторських та кандидатських дисертаційних робіт^[5], академікиня Академії технічних наук України^[6], дійсна членкиня Академії будівництва України^[7]. Відома у світі експертка в галузі «зеленого будівництва» та кліматичних змін, популяризаторка «зеленого будівництва» в Україні.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ткаченко Тетяна.

Ткаченко Тетяна Миколаївна
Країна	Україна
Діяльність	науковиця, викладачка університету
Заклад	Київський національний університет будівництва і архітектури
Посада	завідувач кафедри[d][1]
Вчене звання	професор[1]
Науковий ступінь	доктор технічних наук[1]

Біографія

Народилася 23 липня 1974 р. у м. Донецьк^[2]

У 1996 році закінчила Донецький національний університет (зараз ім. Василя Стуса) за спеціальністю «Біологія» та здобула кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії»^[2].

З 1996—1999 рр. навчалася в аспірантурі Донецького ботанічного саду Національної академії наук України. Однак, вимушена була перейти до аспірантури Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, яку закінчила у 2002 році^[2] з успішним захистом 14 травня 2022 р. дисертації «Інтродукція представників родини Myrtaceae Juss. у захищений ґрунт в Україні» за спеціальністю 03.00.05 — «Ботаніка» під керівництвом докторки технічних наук, старшої наукової співробітниці Гревцової Анни Терентьєвни^[8].

З 2002 по 2005 рр. працювала провідним спеціалістом з промислового озеленення у ТОВ «Нова Люкс» м. Донецьк. Керувала та розробляла муніципальні й приватні проєкти ландшафтного дизайну в м. Донецьк та Донецькій області^[2]. Ця робота і визначила все подальше професійне життя та наукове спрямування Тетяни Миколаївни. Саме там майбутня експертка ознайомилася, вивчила та почала професійно займатися «зеленими» конструкціями, одразу відчувши переваги цієї біотехнології.

У 2005 р. Тетяна Миколаївна розпочала педагогічну діяльність. З 2005 по 2007 рр. працювала старшою викладачкою кафедри екологічного менеджменту Донецького державного університету управління^[2].

У 2007 р. переходить на роботу до Донбаської національної академії будівництва та архітектури доценткою кафедри прикладної екології та хімії. У 2009 р. обрана заступницею декана Інституту міського господарства та охорони навколишнього середовища академії. У 2011 році отримала вчене звання доцентки^[2].

З 2012 по 2013 рр. одночасно здійснювала викладання на базі науково-тренінгового центру Всеукраїнської екологічної ліги з ландшафтної екології в Криму та Донецькій області^[2].

У 2014 р. перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії^[2].

Але через початок російсько-української війни та захоплення східних областей України з квітня 2014 р. Тетяна Миколаївна була вимушена переїхати до Києва^[2].

У 2014 році вступає до докторантури Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2019 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня докторки технічних наук «Науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки урбоценозів шляхом створення енергоефективних технологій „зеленого“ будівництва» за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека»^[9] за наукового консультування доктора технічних наук, професора Плоского Віталія Олексійовича, на той момент проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків^[10]. У 2019 р. присвоєно вчене звання професорки, а у 2021 — старшої дослідниці.

З 2014 р. працює доценткою, з 2019 року — професоркою, з 2021 — завідувачкою кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, яка була у 2022 р. перейменована на кафедру технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці.^[2]

З 2019 р. призначена гаранткою освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії зі спеціальності 101 «Екологія».

Професійні досягнення

Міжнародні гранти та проєкти

У 2014 р. — перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії^[2]. Участь перервано через російсько-українську війну.

З 2019 р. Міжнародний проєкт ГО «Всеукраїнське екологічне товариство»^[11] за підтримки British Building Research Establishment^[12]. зі створення Навчально-наукового центру розвитку «зеленого» будівництва при Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури

У 2019 р. брала участь у програмі розбудови корпусів переведеної в Краматорськ Донбаської національної академії будівництва та архітектури в рамках грантової програми «EU Support to Displaced Higher Education Institutions in the East of Ukraine» (EuropeAid/161559/DD/ACT/UA).

2020—2021. Читання лекцій в циклі онлайн-тренінгів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Компонент II: «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади в Україні»; за сприяння Міністерства закордонних справ Данії, Швеції та Швейцарської агенції з розвитку співробітництва (ШАРС):

• «Стратегічне управління та екологічна безпека як основні засади вектору розвитку промислових регіонів України. Державна екологічна політика в умовах техногенного перевантаження існуючих екосистем»^[13];
• «Екологічні проблеми навколишнього середовища. Екологічна свідомість та сталий розвиток планети»^[14];

• «Екологічна свідомість та сталий розвиток»^[15];
• «Можливості регулювання викидів парникових газів у природних екосистемах та секторах економіки»^[16];
• «Глобальні екологічні проблеми. Формування екологічної свідомості регіонів»^[17][18];
• «Енергія, відходи, рекультивація земель, охорона навколишнього середовища, „зелені“ технології»^[19][20].

2020—2026. Участь (п. 39), (п. 10). у проєкті Багаторівнева освіта та професійне навчання з питань кліматичних послуг, адаптації до змін клімату та їх пом’якшення в локальному, національному та регіональному масштабах – ClimEd', 619285-EPP-1-2020-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP, 15.11.2020 – 14.05.2026^[21], причому з 2025 р. координує проєкт у КНУБА ^[22]

2025—2027. Участь у проєкті LIFE24-PRE-FR-LIFE D2R-GreenUA, який "сприяє зеленій відбудові України, розробляючи та випробовуючи сталі рішення для управління будівельними відходами у містах Київської області. Він відповідає вимогам конкурсу LIFE-2024-PLP у сфері екологічної інфраструктури, акцентуючи увагу на безпечних та кругових підходах до вилучення і повторного використання відходів."^[23][24]

2025. Участь у проєкті Crafting Futures: Ukraine’s NEB Academy for Green Reconstruction.^[25]

Українські гранти та проєкти

Назва	Роки	Тип роботи	Номер держ- реєс- трації	Роль	Зві- ти
Створення перспективних технологій формування безпечного середовища будівель поєднанням «зелених конструкцій», фітодизайну та інженерних систем	2022-2023	Держбюджетне фінансування	0122U001197	Наукова керівниця	[26][27]
Управління дощовими стічними водами з використанням «зелених» конструкцій	2020-2023	В межах основного робочого часу	0120U101145	Наукова керівниця	[28]
Екологічна безпека будівельних конструкцій та споруд	2017-2019	В межах основного робочого часу	0117U003297	Наукова керівниця	[29]
Електротеплоакумуляційне опалення комбінованими електротеплоакумуляційними обігрівачами малих виробничих приміщень	2020-2022	В межах основного робочого часу	0120U101132	Відповідальна виконавиця	[30]
Наближене моделювання дозвукових течій з турбулентною макроструктурою на базі її геометричного та кінематичного аналізу	2017-2019	В межах основного робочого часу	0117U003383	Відповідальна виконавиця	[31]

Нормативні документи

• ДБН А.2.2-1:2021. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС)^[32]
• прДБН В.1.1-31:202X. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист територій, будинків і споруд від шуму.^[33]

Внесок в різні галузі науки й техніки (самостійно або за власного керівництва)

Прикладна математика

• Телескопічне відображення нескінченного простору для наочного подання нескінченності та дослідження поведінки функцій при прямуванні до неї^[34]

• Апроксимація^[35] рівняння Колбрука-Уайта для коефіцієнта опору тертя (Дарсі) ${\displaystyle \lambda }$ для турбулентної течії в каналі або трубопроводі (повітроводі) при числі Рейнольдса ${\displaystyle 2320\leq Re\leq 10^{9}}$ та відношенні еквівалентного діаметра до еквівалентної шорсткості стінок ${\displaystyle 0\leq \Delta _{e}/{D_{e}}\leq 0.65}$
  • з відхиленням до 5.36 %

${\displaystyle \lambda ={\left(0.8284\cdot \ln \left({\dfrac {\Delta _{e}/{D_{e}}}{4.913}}+{\dfrac {10.31}{\mathrm {Re} }}\right)\right)^{-2}}}$;

• • з відхиленням до 0.00072 %

${\displaystyle \lambda =\left({\frac {8.128943+A_{1}}{8.128943\cdot A_{0}-0.86859209\cdot A_{1}\cdot \ln \left({\dfrac {A_{1}}{3.7099535\cdot Re}}\right)}}\right)^{2}}$,

де

${\displaystyle A_{0}=-0.79638\cdot \ln \left({\frac {\Delta _{e}/{D_{e}}}{8.208}}+{\frac {7.3357}{\mathrm {Re} }}\right)}$,

${\displaystyle A_{1}=\mathrm {Re} \cdot {\dfrac {\Delta _{e}}{D_{e}}}+9.3120665\cdot A_{0}}$.

Технології захисту навколишнього середовища

• Комплексний підхід до покращення якості повітря сільської місцевості^[36];
• Математичне моделювання розвитку рослин за шкалою Туманова для підбору асортименту рослин зелених конструкцій задля підтримання біорізноманіття рослинного світу^[9];
• Організація шляхів міграції біоти вглиб щільно забудованих районів зеленими конструкціями^[9];
• Вентиляційний фітофільтр, що очищує витяжне повітря від внутрішніх забруднень^[37][38];
• Оцінювання секвестрації вуглекислого газу та дослідження зниження його концентрації зеленими конструкціями для карбононейтральності^{[9][39][40][39]};
• Покращення теплозахисту будівлі, підвищення енергоефективнсоті інженерного забезпечення, зменшення аварійності з виділенням шкідливого диму тощо (див. далі).

Будівельна теплофізика та тепломасообмін

• Методи лабораторних і натурних експериментальних досліджень опору теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів зелених конструкцій^[9][27];
• Формули для визначення коефіцієнта теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів^[9][27] за результатами експериментальних досліджень задля підвищення теплозахисних властивостей оболонки.

Підтримання якості внутрішнього повітря, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря

• метод лабораторних досліджень газообміну в рослинах, газообмінна камера^[27];
• формули для визначення потрібної кількості рослин для забезпечення достатнього поглинання CO₂^[27];
• дослідження фітонцидних властивостей рослин, зокрема радіуса дії фітонцидів та зменшення мікробного числа^{[41][42][43][44][45][46]};
• автоматичне керування надходженням сонячної радіації листопадними рослинами^[47][48];
• Вентиляційний фітофільтр, що унеможливлює вторинне забруднення вуглекислим газом^[37][38].

Електробезпека

• Пристрій захисту від перенапруги^[49];
• Реле напруги^[50].

Популяризація зеленого будівництва

Науково-популярні статті

Перспективи зеленого будівництва у майбутньому відновленні України^[51];

«Зелені конструкції» — перспективна технологія післявоєнного відновлення^[52];

Зелене будівництво — одна зі складових майбутнього відновлення України^[53];

Перспективи впровадження зелених технологій у післявоєнному відновленні і майбутньому сталому розвитку України^[54].

Науково-популярні лекції

Зелені конструкції. Історія створення. Позитивні ефекти^[55];

Можливості оздоровлення приміщень фітонцидними рослинами^[56].

Науково-популярні екскурсії (під керівництвом)

Вплив рослин на якість повітря. Лабораторні дослідження^[57].

Основні освітні компоненти (дисципліни)

• Адаптації до змін клімату в умовах «зеленого будівництва»^[58];
• Біологія^[2];
• Гідробіологія^[2];
• Екологія з основами «зеленого» будівництва^[59];
• «Energy-efficient technologies of construction in the climatic change conditions» / «Енергоефективні технології будівництва в умовах кліматичних змін»^[2];
• Загальна екологія^[2];
• Зелене будівництво. Альтернативні та традиційні джерела енергії^[2];
• Методика наукових досліджень^[2];
• Нормування та прогнозування емісій забруднення навколишнього середовища^[2];
• Спеціальний курс за науковою спеціальністю «Технології захисту навколишнього середовища»^[2];
• Сталі технології та сертифікація зеленого будівництва в умовах зміни клімату^[2];
• Технології «чистого» виробництва та їх впровадження^[60];
• Цілі сталого розвитку і ціль 13^[2];

Наукові спрямування

• екологічна безпека урбоценозів;
• зелене будівництво;
• зелені конструкції;
• стандарти «зеленого будівництва», їх розроблення та адаптація до умов вітчизняного будівельного ринку;
• промислове озеленення, ландшафтна екологія;
• фітодизайн, санаційний фітодизайн, екологія рослин, фітонциди;
• енергоефективне будівництво;
• кліматичний сервіс;
• зміни клімату;
• управління зливовими водами;
• зокрема реалізація концепції губчастого міста;
• повторне використання будівель;
• будівництво з використанням екологічно чистих матеріалів.

Посилання

Персональні сторінки

https://www.knuba.edu.ua/tkachenko-t-m/

https://ukrtsa.org.ua/portfolio-item/тетяна-ткаченко/

Соціальні мережі

https://www.facebook.com/profile.php?id=100003538757075

https://www.linkedin.com/in/tetiana-tkachenko-7014042b1

ORCID

https://orcid.org/0000-0003-2105-5951

Наукометричні бази

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57203135001

https://www.webofscience.com/wos/author/record/1179354

https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=Us2BPNkAAAAJ