Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ткаченко Тетяна Миколаївна
фахівець у галузі зеленого будівництва, зелених конструкцій, ландшафтного озеленення, доктор технічних наук, професор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ткаченко Тетяна Миколаївна (народ. 23 липня 1974 р. у м. Донецьк) — завідувачка кафедри технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці Київського національного університету будівництва і архітектури, докторка технічних наук, професорка, старша дослідниця[2], членкиня національного технічного комітету стандартизації ТК-82 «Екологічна безпека»[3], членкиня Координаційної ради з екологічного маркування[4], членкиня Постійно діючої робочої групи з підготовки змін до державних будівельних норм з проєктування та будівництва об’єктів житлового та громадського призначення Науково-технічної ради Міністерства розвитку громад та територій України[2], голова Спеціалізованої вченої ради Д 26.056.11 для захисту докторських та кандидатських дисертаційних робіт[5], академікиня Академії технічних наук України[6], дійсна членкиня Академії будівництва України[7]. Відома у світі експертка в галузі «зеленого будівництва» та кліматичних змін, популяризаторка «зеленого будівництва» в Україні.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилася 23 липня 1974 р. у м. Донецьк[2]
У 1996 році закінчила Донецький національний університет (зараз ім. Василя Стуса) за спеціальністю «Біологія» та здобула кваліфікацію «Біолог. Викладач біології та хімії»[2].
З 1996—1999 рр. навчалася в аспірантурі Донецького ботанічного саду Національної академії наук України. Однак, вимушена була перейти до аспірантури Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, яку закінчила у 2002 році[2] з успішним захистом 14 травня 2022 р. дисертації «Інтродукція представників родини Myrtaceae Juss. у захищений ґрунт в Україні» за спеціальністю 03.00.05 — «Ботаніка» під керівництвом докторки технічних наук, старшої наукової співробітниці Гревцової Анни Терентьєвни[8].
З 2002 по 2005 рр. працювала провідним спеціалістом з промислового озеленення у ТОВ «Нова Люкс» м. Донецьк. Керувала та розробляла муніципальні й приватні проєкти ландшафтного дизайну в м. Донецьк та Донецькій області[2]. Ця робота і визначила все подальше професійне життя та наукове спрямування Тетяни Миколаївни. Саме там майбутня експертка ознайомилася, вивчила та почала професійно займатися «зеленими» конструкціями, одразу відчувши переваги цієї біотехнології.
У 2005 р. Тетяна Миколаївна розпочала педагогічну діяльність. З 2005 по 2007 рр. працювала старшою викладачкою кафедри екологічного менеджменту Донецького державного університету управління[2].
У 2007 р. переходить на роботу до Донбаської національної академії будівництва та архітектури доценткою кафедри прикладної екології та хімії. У 2009 р. обрана заступницею декана Інституту міського господарства та охорони навколишнього середовища академії. У 2011 році отримала вчене звання доцентки[2].
З 2012 по 2013 рр. одночасно здійснювала викладання на базі науково-тренінгового центру Всеукраїнської екологічної ліги з ландшафтної екології в Криму та Донецькій області[2].
У 2014 р. перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[2].
Але через початок російсько-української війни та захоплення східних областей України з квітня 2014 р. Тетяна Миколаївна була вимушена переїхати до Києва[2].
У 2014 році вступає до докторантури Київського національного університету будівництва і архітектури. У 2019 році захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня докторки технічних наук «Науково-методологічні основи підвищення рівня екологічної безпеки урбоценозів шляхом створення енергоефективних технологій „зеленого“ будівництва» за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека»[9] за наукового консультування доктора технічних наук, професора Плоского Віталія Олексійовича, на той момент проректора з наукової роботи та міжнародних зв'язків[10]. У 2019 р. присвоєно вчене звання професорки, а у 2021 — старшої дослідниці.
З 2014 р. працює доценткою, з 2019 року — професоркою, з 2021 — завідувачкою кафедри охорони праці та навколишнього середовища Київського національного університету будівництва і архітектури, яка була у 2022 р. перейменована на кафедру технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці.[2]
З 2019 р. призначена гаранткою освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії зі спеціальності 101 «Екологія».
Remove ads
Професійні досягнення
Узагальнити
Перспектива
Міжнародні гранти та проєкти
У 2014 р. — перемога в міжнародному конкурсі проєктів TEMPO з напрямків «Архітектурна екологія» та «Промисловий фітодизайн» і запрошенням на викладання лекцій у Португалії[2]. Участь перервано через російсько-українську війну.
З 2019 р. Міжнародний проєкт ГО «Всеукраїнське екологічне товариство»[11] за підтримки British Building Research Establishment[12]. зі створення Навчально-наукового центру розвитку «зеленого» будівництва при Інституті інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури
У 2019 р. брала участь у програмі розбудови корпусів переведеної в Краматорськ Донбаської національної академії будівництва та архітектури в рамках грантової програми «EU Support to Displaced Higher Education Institutions in the East of Ukraine» (EuropeAid/161559/DD/ACT/UA).
2020—2021. Читання лекцій в циклі онлайн-тренінгів у рамках програми ООН із відновлення та розбудови миру. Компонент II: «Місцеве самоврядування та реформа з децентралізації влади в Україні»; за сприяння Міністерства закордонних справ Данії, Швеції та Швейцарської агенції з розвитку співробітництва (ШАРС):
- «Стратегічне управління та екологічна безпека як основні засади вектору розвитку промислових регіонів України. Державна екологічна політика в умовах техногенного перевантаження існуючих екосистем»[13];
- «Екологічні проблеми навколишнього середовища. Екологічна свідомість та сталий розвиток планети»[14];
- «Екологічна свідомість та сталий розвиток»[15];
- «Можливості регулювання викидів парникових газів у природних екосистемах та секторах економіки»[16];
- «Глобальні екологічні проблеми. Формування екологічної свідомості регіонів»[17][18];
- «Енергія, відходи, рекультивація земель, охорона навколишнього середовища, „зелені“ технології»[19][20].
2020—2026. Участь (п. 39), (п. 10). у проєкті Багаторівнева освіта та професійне навчання з питань кліматичних послуг, адаптації до змін клімату та їх пом’якшення в локальному, національному та регіональному масштабах – ClimEd', 619285-EPP-1-2020-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP, 15.11.2020 – 14.05.2026[21], причому з 2025 р. координує проєкт у КНУБА [22]
2025—2027. Участь у проєкті LIFE24-PRE-FR-LIFE D2R-GreenUA, який "сприяє зеленій відбудові України, розробляючи та випробовуючи сталі рішення для управління будівельними відходами у містах Київської області. Він відповідає вимогам конкурсу LIFE-2024-PLP у сфері екологічної інфраструктури, акцентуючи увагу на безпечних та кругових підходах до вилучення і повторного використання відходів."[23][24]
2025. Участь у проєкті Crafting Futures: Ukraine’s NEB Academy for Green Reconstruction.[25]
Українські гранти та проєкти
Нормативні документи
Внесок в різні галузі науки й техніки (самостійно або за власного керівництва)
Прикладна математика
- Телескопічне відображення нескінченного простору для наочного подання нескінченності та дослідження поведінки функцій при прямуванні до неї[34]
- Апроксимація[35] рівняння Колбрука-Уайта для коефіцієнта опору тертя (Дарсі) для турбулентної течії в каналі або трубопроводі (повітроводі) при числі Рейнольдса та відношенні еквівалентного діаметра до еквівалентної шорсткості стінок
- з відхиленням до 5.36 %
;
- з відхиленням до 0.00072 %
,
де
,
.
Технології захисту навколишнього середовища
- Комплексний підхід до покращення якості повітря сільської місцевості[36];
- Математичне моделювання розвитку рослин за шкалою Туманова для підбору асортименту рослин зелених конструкцій задля підтримання біорізноманіття рослинного світу[9];
- Організація шляхів міграції біоти вглиб щільно забудованих районів зеленими конструкціями[9];
- Вентиляційний фітофільтр, що очищує витяжне повітря від внутрішніх забруднень[37][38];
- Оцінювання секвестрації вуглекислого газу та дослідження зниження його концентрації зеленими конструкціями для карбононейтральності[9][39][40][39];
- Покращення теплозахисту будівлі, підвищення енергоефективнсоті інженерного забезпечення, зменшення аварійності з виділенням шкідливого диму тощо (див. далі).
Будівельна теплофізика та тепломасообмін
- Методи лабораторних і натурних експериментальних досліджень опору теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів зелених конструкцій[9][27];
- Формули для визначення коефіцієнта теплопередачі та охолоджувального ефекту рослинних шарів[9][27] за результатами експериментальних досліджень задля підвищення теплозахисних властивостей оболонки.
Підтримання якості внутрішнього повітря, опалення, вентиляція, кондиціонування повітря
- метод лабораторних досліджень газообміну в рослинах, газообмінна камера[27];
- формули для визначення потрібної кількості рослин для забезпечення достатнього поглинання CO₂[27];
- дослідження фітонцидних властивостей рослин, зокрема радіуса дії фітонцидів та зменшення мікробного числа[41][42][43][44][45][46];
- автоматичне керування надходженням сонячної радіації листопадними рослинами[47][48];
- Вентиляційний фітофільтр, що унеможливлює вторинне забруднення вуглекислим газом[37][38].
Електробезпека
Remove ads
Популяризація зеленого будівництва
Науково-популярні статті
Перспективи зеленого будівництва у майбутньому відновленні України[51];
«Зелені конструкції» — перспективна технологія післявоєнного відновлення[52];
Зелене будівництво — одна зі складових майбутнього відновлення України[53];
Перспективи впровадження зелених технологій у післявоєнному відновленні і майбутньому сталому розвитку України[54].
Науково-популярні лекції
Зелені конструкції. Історія створення. Позитивні ефекти[55];
Можливості оздоровлення приміщень фітонцидними рослинами[56].
Науково-популярні екскурсії (під керівництвом)
Вплив рослин на якість повітря. Лабораторні дослідження[57].
Основні освітні компоненти (дисципліни)
- Адаптації до змін клімату в умовах «зеленого будівництва»[58];
- Біологія[2];
- Гідробіологія[2];
- Екологія з основами «зеленого» будівництва[59];
- «Energy-efficient technologies of construction in the climatic change conditions» / «Енергоефективні технології будівництва в умовах кліматичних змін»[2];
- Загальна екологія[2];
- Зелене будівництво. Альтернативні та традиційні джерела енергії[2];
- Методика наукових досліджень[2];
- Нормування та прогнозування емісій забруднення навколишнього середовища[2];
- Спеціальний курс за науковою спеціальністю «Технології захисту навколишнього середовища»[2];
- Сталі технології та сертифікація зеленого будівництва в умовах зміни клімату[2];
- Технології «чистого» виробництва та їх впровадження[60];
- Цілі сталого розвитку і ціль 13[2];
Remove ads
Наукові спрямування
- екологічна безпека урбоценозів;
- зелене будівництво;
- зелені конструкції;
- стандарти «зеленого будівництва», їх розроблення та адаптація до умов вітчизняного будівельного ринку;
- промислове озеленення, ландшафтна екологія;
- фітодизайн, санаційний фітодизайн, екологія рослин, фітонциди;
- енергоефективне будівництво;
- кліматичний сервіс;
- зміни клімату;
- управління зливовими водами;
- зокрема реалізація концепції губчастого міста;
- повторне використання будівель;
- будівництво з використанням екологічно чистих матеріалів.
Remove ads
Посилання
Персональні сторінки
Соціальні мережі
ORCID
Наукометричні бази
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57203135001
https://www.webofscience.com/wos/author/record/1179354
https://scholar.google.com/citations?hl=uk&user=Us2BPNkAAAAJ
Remove ads
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads