Фахретдінов Різаітдін Фахретдінович

Різаітдін Фахретдінович Фахретдінов (Різа Фахретдінов; башк. Ризаитдин Фәхретдин улы Фәхретдинов, тат. Ризаэтдин Фәхретдин; нар. 4 (17) січня 1858, с. Кічучатово, Бугульмінський повіт, Самарська губернія, Російська імперія — 11 квітня 1936, Уфа, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР) — башкирський^[4] і татарський письменник-просвітитель, вчений-сходознавець, релігійний діяч. Муфтій ЦДУМ (Центральне духовне управління мусульман) (1922^[5] — 1936).

Фахретдінов Різаітдін Фахретдінович
Народився	4 січня 1859(1859-01-04)[1]  Kiçüçatd, Bugulminsky Uyezdd, Самарська губернія, Російська імперія
Помер	11 квітня 1936(1936-04-11) (77 років) або 12 квітня 1936(1936-04-12)[2][1] (77 років)  Уфа, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Поховання	Магометанське кладовищеd
Країна	Російська імперія  СРСР
Місце проживання	Proletarian streetd, Оренбург[3]
Діяльність	науковець, письменник-документаліст, журналіст, редактор журналу
Alma mater	медресе
Знання мов	татарська, османська і арабська
Заклад	Хусаїнія
Конфесія	іслам
Родичі	Ğalimcan Şäräfd
Діти	Ğabdraxman Fäxretdind і Ğäbdeläxät Fäxretdinefd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походження

Народився в селі Кічучатово Бугульмінського повіту Самарської губернії (нині Альмет'євський район, Республіки Татарстан)^[4].

ДеРодовід (шежере) Різаітдіна Фахретдінова виглядає наступним чином: Тансар → Кармиші → Бахшанді → Кайбулла → Янгілди → Тоймухамет → Ішмухаметов → Юлдаш → Бікмухаметов → Субхангул^[6] → Сайфетдін → Фахретдінов → Різаітдін^[7]. Його прадід Субхангул був башкирським старшиною, а дід Сайфетдін і батько Фахретдінов (1818—1891) служили імам-Хатиб в селі Кічучатово. У Фахретдінова було дві дружини і одинадцять дітей. Матір'ю Різаітдіна була Магуба Римкуловна (1821—1873)^[8]. За словами дочки Асьми, сам Фахретдінов стверджував, що їх рід походив із села Ширдан (нині село Великі Шірдани Зеленодольського району Татарстану), звідки його прадід утік після завоювання Казані, боячись насильницької християнізації^[9][10].

В анкеті, складеній в 1929 році власноруч Фахретдіновим є відомості про його національність — башкир-тептяр^[11][7]. У метриці про народження, в паспорті 1912 р. зазначено, що Різаітдін Фахретдінов належить до стану башкир^[12]. За твердженням М. І. Роднова, в матеріалах подвірного перепису є картка 1900-01 рр., де родичем з Кічучатово було зазначено, що він «по народності тептяр»^[13].

Становлення

Навчався в сільському медресе. Володів тюркською, арабською, перською, татарською, турецькою і російською мовами.

У 1867—1868 роках навчався в медресе при 1-й мечеті Чистополя у шейха Закіра-ішана Камалова. У 1869—1889 роках навчався і викладав в медресе села Нижні Шельчели. Тут в 1884 році в його руки потрапила газета «Терджиман» Ісмаїла Гаспринського. В останні роки навчання Фахретдінов зацікавився творчістю улемів-реформаторів А. Курсаві, Ш. Марджані, Дж. Афгані, М. Абдо.

У 1887 році в Казані опублікована «Книга по морфології» («Китабе еттесріф») — перший твір Різаітдіна Фахретдінова, присвячена арабській мові.

Перший уфімський період

У 1891 році переїхав до Уфи, де служив казиєм в Оренбурзькому магометанському духовному зібранні. 20 серпня 1891 році затверджений в званні ахуна.

1893 року разом з М. І. Уметбаєвим написав історичну статтю «Казань і башкири». У вересні 1894 року зустрівся з М. Акмулли, і обіцяв поету опублікувати його твори у вигляді книги. У тому ж році встановив дружні відносини з шейхом Зайнуллою Расулєвим, пізніше, 1917 року, на його честь випустив книгу. 1895 році, разом з М. І. Уметбаєвим, супроводжував угорського вченого А. Вамбери в його подорожі і допомагав йому зібрати матеріали по башкирській мові^[7].

В Оренбурзі

У 1906—1908 роках — помічник редактора ліберальної татарської газети «Вакит», в 1908—1918 роках — редактор журналу «Шуро», які видавалися в Оренбурзі золотопромисловцями Рамеєвими. У журналі «Шуро» Фахретдіновим опубліковані 179 біографічних статей про видатних діячів мусульманської культури. Зі сторінок журналу Фахретдінов відстоював ідею історичної спадкоємності Волзької Булгарії, Золотої Орди, Казанського ханства і сучасних автору тюрко-мусульман Поволжя^[14]. Сприяв зміцненню зв'язків між мусульманами Росії та інших країн, виступав проти колоніальної і імперіалістичної політики Заходу. Проводив дослідження з історії та культури народів Уралу і Поволжя. Літературна і наукова творчість Різаітдіна Фахретдінова, його журналістська і редакторська діяльність мали значний вплив на розвиток духовної культури народів Урало-Поволжя. Його ім'я було широко відомо в Середній Азії і Казахстані.

У грудні 1917 року брав участь в роботі III Всебашкірського установчого курултаю (з'їзду). На ньому Р. Фахретдінов був обраний до складу Кесе-Курултаю — передпарламенту Башкурдістана^[15][16].

Був уповноваженим Башкирського шуро по Караван-Сараю в місті Оренбурзі^[17].

Другий уфимський період

У 1922 році обраний муфтієм Центрального духовного управління мусульман Внутрішньої Росії і Сибіру.

У 1926 році брав участь в I Всесвітньому мусульманському конгресі як керівник делегації радянських мусульман і зробив хадж в Мекку.

У 1927 році ЦДУМ об'єднало історично максимальне число парафій — 14 825. Але вже до травня 1930 року понад 10 000 мечетей було закрито, від 90 до 97 % мулл і муедзинів були позбавлені можливості виконувати свої обов'язки.

Фахретдінов протестував проти закриття мечетей, арештів і знищення релігійних бібліотек. Частина літератури йому все-таки вдалося врятувати в архіві ЦДУМ. У 1930 році муфтій збирався подати у відставку разом з іншими членами ЦДУМ, щоб звернути увагу всього світу на становище релігії Ісламу в СРСР.

Закінчив свій творчий і життєвий шлях на посаді муфтія Росії і Сибіру в 1936 році в місті Уфа, не доживши кілька місяців до масових арештів керівництва Духовного управління. За переказами, тисячі мусульман, дізнавшись про смерть Фахретдінова, зібралися таємно вночі в його рідному аулі для прочитання «джаназа» (поминальної молитви) за покійним^[18]. Похований на мусульманському кладовищі в Уфі^[19].

Творчість

Ріхлет ель-Марджані, 1897 рік.

Різаітдін Фахретдінов є великим релігійним філософом.

Ним написані повісті «Саліма, або Ціломудрість» (1889), «Асма, або Провина і покарання» (1903), в яких автор виступає прихильником залучення народу до передової європейської культури, піднімає проблему емансипації жінки.

Найважливіше місце в спадщині Різаітдіна Фахретдінова займає багатотомна історико-Біобібліографічна книга «Асар» («Асар»), присвячена життю і творчості вчених, діячів культури і освіти народів Сходу, над якою він працював протягом декількох десятиліть.

Творча спадщина Різи Фахретдінова внесла величезний внесок у розвиток мусульманської культури Росії, його праці затребувані сьогодні релігійними діячами, вченими, педагогами. Спадщина Р. Фахретдінова є найціннішим джерелом з історії та культури народів Росії і Сходу. Вивчення його є однією з умов подальшого розвитку ісламського богослов'я і необхідно для підтримання конструктивного діалогу мусульман з представниками інших релігій в РФ. Для вивчення і популяризації робіт видатного вченого-енциклопедиста Р. Фахретдінова необхідно розробити проект з перекладу з татарської мови на башкирську і російську мови та виданню багатотомного зібрання творів вченого^[20].

Сім'я

Дружина — Нурджамал (Нурізіган) Абдулнасировна, в шлюбі з 1885 року

Син — Габдрахман (1887—1936)

Син — Габдулахад (1889—1938),

Син — Габдрашід (1892—1953)

Дочка — Зайнаб (1893—1985).

Син — Сагід (1900—1944)

Дочка — Асьма (1906—1993)^[13].

Пам'ять

• Ім'я Р. Фахретдінова носили освітні установи-попередники Російського ісламського університету — медресе імені Р. Фахретдінова в м. Уфі (1989—1999) і створений на його базі Ісламський інститут ім. Різаітдіна ібн Фахретдінова (1999—2003).
• В м. Альметьєьську функціонує Центральна мечеть імені Різаітдіна Фахредіна і Альметьєвське ісламське медресе ім. Р. Фахреддіна ЦРО ДУМ РТ (з 1998 року)^[21][22].
• У 1995 році в с. Кічучатово Альметьєвського району Республіки Татарстан відкрито меморіальний музей Різаітддіна Фахреддіна^[23].
• У 2005 році в Республіці Татарстан з метою вдосконалення і подальшого розвитку національної освіти, більш глибокого вивчення і широкого застосування педагогічної спадщини великого татарського просвітителя і педагога Різаітдіна Фахреддіна, а також посилення стимулюючої ролі матеріального і морального заохочення педагогічних колективів і працівників освіти засновано Республіканську премію ім. Різаітдіна Фахреддіна. Щорічно вручається дві премії — педагогічним колективам і працівникам закладів дошкільної, додаткової, загальної середньої, початкової, середньої та вищої професійної освіти Республіки Татарстан. Лауреати премії отримують нагрудний знак «Республіканська премія імені Різаітдіна Фахреддіна» і диплом^[24].
• З 2004 року в Республіці Татарстан щорічно проводяться республіканські педагогічні читання, присвячені вивченню творчої спадщини Різаітдіна Фахреддіна^[25].
• У 2009, 2011, 2016 і 2017 роках в Уфі проведені Фахретдіновські читання.
• У 2009 році в м. Леніногорськ одній із формованих вулиць присвоєно ім'я Різи Фахреддіна^[26].
• У 2013 році в м. Чистополь одній із знову забудовуваних вулиць в північно-західному районі міста було присвоєно назву вулиця Р. Фахреддіна^[27].
• У 2015 році в м. Казань одна з вулиць котеджного комплексу «Казанська садиба» в Приволзькому районі отримала назву вулиці Фахретдіна Різаітдіна^[28].