Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ямполь Ярослав Геннадійович
український футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Яросла́в Генна́дійович Я́мполь (нар. 21 квітня 1990, Сватове, Луганська область, УРСР, СРСР) — український футболіст, півзахисник польського клубу «Світ» (Новий-Двір-Мазовецький). Виступав за юнацькі збірні України U-17 та U-18.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Ранні роки
Ярослав Ямполь — вихованець слобожанського футболу. Перші кроки у футболі робив у Сватовому,[1] згодом більш серйозно став займатися цим видом спорту в куп'янській «Мрії», де його першим тренером був Юрій Гречанніков.[1] У чемпіонаті ДЮФЛУ у 2002–2006 роках зіграв 63 матчі та забив 28 голів за «Мрію», у 2006–2007 роках провів 13 матчів (2 голи) за донецький «Шахтар».[2]
Професійна кар'єра
Першим професійним клубом Ямполя у 2007 році став друголіговий «Шахтар-3». 2008 року разом із луганським «Комунальником» гравець здобув золоті нагороди групи Б Другої ліги. У 2011–2012 роках грав у Вищій лізі чемпіонату Білорусі за мінське «Динамо», у складі якого став бронзовим призером у сезоні 2012-го року. Повернувшись до України, Ямполь виступав за низку клубів Першої ліги — краматорський «Авангард», «Олександрію», криворізький «Гірник», «Черкаський Дніпро» та ФК «Суми».
У лютому 2018 року підписав контракт з кропивницькою «Зіркою».[3] 10 березня дебютував у Прем’єр-лізі, вийшовши у стартовому складі у грі проти кам'янської «Сталі».[4] У червні 2018 року після вильоту «Зірки» до першої ліги покинув команду.[5] Першу половину сезону 2018/19 провів у складі «Гірника-Спорт», зігравши 11 матчів у Першій лізі та один — у Кубку України.[2]
25 січня 2019 року став гравцем «Металіста 1925».[1] Дебютував у складі харків'ян 23 березня того ж року в грі проти «Дніпра-1», провівши повний матч.[6] У сезоні 2019/20 з десятьма голами став найкращим бомбардиром команди.[7] В сезоні 2020/21 допоміг «Металісту 1925» завоювати бронзові нагороди Першої ліги та вийти до Прем'єр-ліги. Провів у харківському клубі два з половиною роки, за цей час зігравши в 42-х матчах (41 — у Першій лізі та 1 — у Кубку України[2]), в яких відзначився 11-ма голами та шістьма гольовими передачами.[8] 2 липня 2021 року покинув «Металіст 1925».[8]
Виступи за збірну
У 2007 році викликався до юнацьких збірних України U-17 та U-18, за які провів загалом 6 матчів.
Remove ads
Досягнення
- Бронзовий призер Чемпіонату Білорусі: 2012
- Срібний призер Першої ліги чемпіонату України: 2015/16
- Бронзовий призер Першої ліги чемпіонату України: 2020/21
- Переможець групи «Б» Другої ліги чемпіонату України: 2007/08
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads