Єгоров Андрій Павлович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Андрій Павлович Єгоров (нар. 15 квітня 1970, [ Чернігівська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка|УССР]], СРСР СРСР[1] — пом. 17 червня 2021, Москва, Росія) — російський актор театру і кіно.
| Єгоров Андрій Павлович | |
|---|---|
| Андрей Павлович Егоров | |
| Дата народження | 15 квітня 1970 |
| Місце народження | Чернігівська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| Дата смерті | 17 червня 2021 |
| Місце смерті | Москва, Росія |
| Громадянство |  Росія |
| Професія | актор |
| Кар'єра | 1993—2021 |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0947257 |
Заслужений артист Російської Федерації (2005)[1].
У 1993—2021 рока — актор Центрального академічного театру російської армії (ЦАТРА) в Москва[1].
Народився 15 квітня 1970 року. Місце народження: Чернігівська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка|УССР]], СРСР
батько-Павло Недбайло. Прадід — становий український козак.
У 1987 році вступив до Воронезького державного інституту мистецтв (ВДІМ). Після першого курсу був призваний на військову службу до Радянської армії терміном на один рік. Повернувшись до Воронежа у 1989 році, продовжив навчання у ВДІМі (майстерня професора Володимира Бугрова)[1] і закінчив його в 1993 році.
Після інституту відправився до Москви, де в 1993 році на запрошення головного режисера Леоніда Юхимовича Хейфеца був прийнятий до складу трупи Центрального академічного театру російської армії (ЦАТРА)[1].
У театрі грав Миловидова в мюзиклі Г. Гладкова та Д. Сухарєва за п'єсою Олександра Островського «На бойкому місці», Клавдіо — в «Багато шуму з нічого», Кассіо — в «Отелло», Валера — в «Скупому» Жана Батіста Мольєра, Дорістео — у «Винахідливій закоханій» Лопе де Веги, Нортумберленда — у «Вашій сестрі і полонянці» Людмили Розумовської, Хемфрі — в «Загнаному коні» Франсуази Саган, Патріса Бомбеля — в «Запрошенні до замку» Жана Ануя, Боягузливого Лева, Тотошку і Залізного Дроворуба — в «Дивовижному чарівнику країни Оз».
Після участі в російсько-британській постановці «Tomorrowland» — мюзиклі про московські події 1993 року, був запрошений до театр-кабаре «Летюча миша» під керівництвом Григорія Гурвича у Москві, де зіграв у виставах «Велика ілюзія» та «Шанс».
Дебютною головною роллю Андрія Єгорова в кіно стала роль Андрія Подобєда (Андрійка) у військовому драматичному художньому фільмі режисера Вадима Абдрашитова «Час танцюриста» (1997), за виконання якої актор був нагороджений в грудні 1997 року російською професійною кінематографічною премією «Золотий овен» за 1997 рік у номінації «Надія»[1][2].
Помер 17 червня 2021 року на 52-у році життя. Прощання відбулося 20 червня[3][4].
Театр-кабаре «Летюча миша» під керівництвом Григорія Гурвича (Москва)
- «Велика ілюзія»
- «Шанс»
Центральний академічний театр російської армії (ЦАТРА)
- «На жвавому місці» (Олександр Островський) — Павлин Іпполітович Миловидов, поміщик середньої руки, з відставних кавалеристів
- «Отелло» (Вільям Шекспір) — Кассіо
- «Днями» (Максим Горький) — Кривий Зоб, крючник
- «Багато шуму з нічого» (Вільям Шекспір) — Клавдіо, молодий знатний флорентієць / Бенедикт, молодий знатний падуанець
- «Скупий» Мольєра — Валер, син Ансельма, коханий Елізи
- «Винахідлива закохана» (Лопе де Вега) — Дорістео
- «Загнаний кінь» (Франсуаза Саган) — Хемфрі
- «Запрошення в замок» (Жан Ануй) — Патріс Бомбель, секретар Мессершмана, Коханець леді Доротеї
- «Дивовижний чарівник з країни Оз» (Лаймен Френк Баум) — Боягузливий лев, Тотошка, Залізний Дроворуб
- «Ваша сестра і полонянка…» (Людмила Розумовська) — Нортумберленд
- «Пізня любов» (Олександр Островський) — Микола Андрійович Шаблов, старший син Феліцати Антонівни
- «Людина з Ламанчі» — Самсон Карраско
- «Гамлет» (Вільям Шекспір) — Лаерт, син Полонія, брат Офелії
- «Давним-давно»(Олександр Гладков) — Давид Васильєв
- «Червоне колесо» (Олександр Солженіцин) — Микола II
- «Ма-Муре» (Жан Сарман) — Франкер
- «Доля одного будинку» (за працями про німецько-радянську війну «Прокляті і вбиті» В. Астаф'єва, «Берег» Ю. Бондарєва, «Сотников» В. Бикова «життя і доля» В. Гроссмана «В окопах Сталінграда» В. Некрасова, «Женя, Женечка і „катюша“» Б. Окуджави та В. Мотиля. «Доля одного будинку») — Чумак
- «Цар Федір Іоаннович» (Олексій Толстой) — князь Василь Іванович Шуйський
- «Мольєр (Кабала святош)» (Михайло Булгаков) — Мольєр
Творчий центр Валерії Ланської «Фріланс»
- 2012 «Врятована любов» (антрепризна вистава за мотивами роману Льва Толстого «Воскресіння») — Дмитро Іванович Нехлюдов, князь[1][5][6].
- 1995 — Кулачні бої — справа полюбовна (короткометражний) — Сергій
- 1997 — Час танцюриста — Андрій Подобед (Андрійко)
- 1997 — Новорічна історія — Михайло Куликов, агент секретного підрозділу
- 1999 — Танці під ущербленим місяцем (Росія, Мексика) — Сергій
- 1999 — Жінок ображати не рекомендується — Іван, аналітик
- 1999 — Ворота Європи[pl] (Польща) — Андрій Анчев
- 2001 — Далекобійники (серія № 12 «Лівий вантаж») — Денис Анатолійович
- 2001 — Чоловіча робота — Сергій Ростов, журналіст
- 2001 — Не покидай меня, любов — Юрій Шатунов, художник
- 2002 — Зірка — Андрій Барашкин, капітан зі штабу корпусу
- 2002 — Таємна сила — Данило-майстер
- 2003 — Феєрверк (Честь маю) — Іван Сергійович Давидов, капітан ВДВ
- 2003 — Жадана (серії № 8 і № 12) — академік
- 2004 — Ангел на узбіччі — Блек
- 2005 — Громадянин начальник 2 (серія № 5) — Віктор Васильович Родіонов
- 2005 — Близькі люди — Едуард Сергійович Бєлов, заступник директора будівельної компанії Павла Андрійовича Степанова
- 2005 — Ешелон — Петро Глушков, старший лейтенант
- 2006 — Джонік — Джонік
- 2006 — Темний інстинкт — Сергій Мещерський, відомий детективний письменник. онук Олени Олександрівни
- 2006 — Варенька — Олександр Керженцев
- 2006 — Людина безповоротна — Вадим
- 2006 — Охоронець (фільм «Недитячий світ») — Олександр Туманов, бізнесмен
- 2006 — Мій ласкавий і ніжний мент — Станіслав Юрійович Дробот, майор міліції
- 2007 — Особисте життя доктора Селіванової (серія «Домострой») — Дроздов, нервовий чоловік пацієнтки
- 2007 — Смерш — Григорій Лубенець, капітан СМЕРШу
- 2007 — Одна любов душі моєї — Михайло Лунін (у молодості)
- 2007 — Формула стихії — Горан Ковач
- 2008 — Жінка бажає знати — Юрій Мухін, медичний представник
- 2008 — Парі на кохання (Росія, Україна) — Володимир, чоловік Марини
- 2008 — Котов — Павло Сергійович Єгоров, сільський лікар
- 2009 — Велика нафта — Андрій Векавіщев
- 2009 — Варенька. Продовження — Олександр Керженцев
- 2009 — Пасажирка — матрос
- 2009 — Охоронець 2 (фільм «Ех, Семенівна!») — Олександр Туманов, бізнесмен
- 2009 — БОМЖ — Борис Жуков, бомж
- 2010 — Варенька. І в горі, і в радості — Олександр Керженцев
- 2010 — Небо у вогні — Віктор Григорович Яшин, майор, командир авіаполку
- 2010 — Будинок зразкового утримання — Гліб Чапайкін, оперуповноважений ОГПУ
- 2012 — Грім — Дмитро Тимофійович Єлецький, бізнесмен, чоловік Діани
- 2012 — Мій капітан — Єгор Луговий, старший помічник капітана
- 2012 — Уральська мереживниця — Петро Коновалов, бригадир лісорубів, колишній кримінальник
- 2012 — Пізня любов — Антон Цвєтков
- 2013 — Осіння мелодія любові — Олександр Рєпін
- 2013 — Наречений — Валерій Голубєв
- 2013 — Не відпускай мене — Єгор Алфьоров, інспектор Рибнагляду
- 2014 — Там, де ти — Олексій Сергійович Колесов, рейдер
- 2014 — Прошу повірити мені на слово — Олексій Тімаков, журналіст, співмешканець Ольги
- 2014 — Отець Матвій — Геннадій Дмитрович Сапунов, виконроб
- 2015 — За чужі гріхи — Федір, чоловік Ніни, сільський коханий Шури
- 2015 — Три дороги — Андрій Ілліч Єрохін, головний лікар, товариш Валерії Вікторівни
- 2015 — Маргарита Назарова — Михайло Туркін, чоловік Єлизавети Микитівни
- 2015 — Джуна — Євген Іванович Чазов
- 2016 — Більше, ніж лікар — Михайло Корнєєв, чоловік Людмили Олександрівни
- 2017 — Чекайте несподіваного — Володимир
- 2017 — Оптимісти — Олексій Биков, полковник авіації, чоловік Рути Блаумане
- 2017 — По той бік смерті (фільм № 2 «Острів») — Філімонов, майор, начальник прикордонної застави на острові
- 2018 — Надламані душі — Єгор, сусід балетмейстера театру Лідії Костянтинівни
Державні нагороди Російської Федерації
- 2005 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації»[1].
Громадські нагороди та премії
- 1997 — лауреат російської професійної кінематографічної премії «Золотий овен» у номінації «Надія» за 1997 рік — за виконання головної ролі у фільмі режисера Вадима Абдрашитова «Час танцюриста» (1997)[2].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
