Loading AI tools
український етнограф та історик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Петро Савич Єфименко (2 вересня 1835, Великий Токмак — 7 травня 1908, Санкт-Петербург) — український етнограф та історик, фольклорист, статистик за професією, учасник революційного руху. За участь у революційних гуртках його було заслано в Архангельску губернію. Співпрацював в першому українському суспільно-політичному журналі "Основа", ліберальній та українській газеті "Чернігівському листку", "Чернігівських губернських відомостях".
Петро Савич Єфименко | |
---|---|
Народився | 2 вересня 1835 Великий Токмак, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
Помер | 7 травня 1907 (71 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Харківський університет, Київський університет |
Галузь | історія, етнографія |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
У шлюбі з | Єфименко Олександра Яківна |
Діти | Єфименко Тетяна Петрівна Єфименко Петро Петрович |
Петро Єфименко народився 1835 року в селі Великий Токмак Бердянського повіту Таврійської губернії на півдні України, в сім'ї обер-офіцера Російської імператорської армії. У 1850-х навчався в Харківському університеті, потім перевівся у Київський університет.
1 лютого 1860 року заарештований у Києві у справі про участь у Харківському таємному студентському товаристві, що ставило за мету зміну форми правління в Російській імперії. З 26 лютого до 24 червня 1860 року Єфименко перебував у Олексіївському равеліні Петропавлівської фортеці, 12 червня він був засуджений до висилки під нагляд у Пермську губернію, де служив у повітовому суді Красноуфімська. Взяв участь у створенні революційного гуртка на чолі з Олександром Іконниковим, відомого як Пермське таємне товариство. У серпні 1861 року, у зв'язку з поширенням у Пермі антиурядового рукопису «Послання старця Кіндрата», переведений в Архангельську губернію. Проживав в Архангельську, 1862 року висланий під суворий нагляд в місто Онегу (Карелія).
Перебуваючи на засланні в Карелії, почав збирати місцевий фольклор. Літо 1862 року провів у селі Возґорах, що за 180 км від Соловецького монастиря. Розпитуючи у людей про монастир, від 80-річного карела почув, що той бачив «якогось отамана козаків». Розпочавши 1863 року цілеспрямовані пошуки, Єфименко виявив в архіві Архангельської губернської канцелярії «Дело о сообщении государственной Военной коллегии конторы об отправке в Соловецкий монастырь кошевого Петра Калнышевского, июня 11 дня 1776 года». У 1875 році Петро Єфименко опублікував статтю, повернувши таким чином з небуття останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського[1].
1870 року жив під наглядом у Воронежі, потім проживав у Самарі, Чернігові, Харкові.
Помер у Санкт-Петербурзі 7 травня 1908 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.