Бретонська мова
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Брето́нська мова (самоназва: Brezhoneg, Brezoneg[4][5]) — кельтська мова бритської підгрупи індоєвропейської мовної сім'ї[5][6]. Вельми близька до валлійської, особливо до корнської і споріднена з галльською мовами[7].
Бретонська мова | |
---|---|
Brezhoneg | |
Мапа поширення бретонської мови впродовж сторіч | |
Поширена в | Франція |
Регіон | Бретань |
Носії | бл. 270 000[1][2] |
Писемність | латиниця |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Офіційна | регіональна мова[3] |
Регулює | Ofis Publik ar Brezhonegd |
Коди мови | |
ISO 639-1 | br |
ISO 639-2 | bre |
ISO 639-3 | bre |
Бретонською мовою говорять на північному заході Франції в Нижній Бретані — переважно в департаменті Фіністер (брет. Penn ar Bed) і на заході департаментів Кот-д'Армор (брет. Aodoù-an-Arvor) і Морбіан (брет. Mor-bihan)[5][2].
Сильний вплив французької мови протягом декількох століть викликав в бретонській появу низки ознак, що не відзначаються в острівних кельтських мовах — зокрема, в інших бритських. З цих рис у фонетиці: огублені голосні /y/ та /œ/; велика кількість носових голосних; увулярний звук /ʁ/. У граматиці: система складних і надскладних імен; наявність артиклів; запозичення з французької продуктивних суфіксів, наприклад, -ans, -aj, -er. Французька мова вплинула і на синтаксис. За французьким зразком побудовані слова, що позначають спорідненість людей: tad-kaer — фр. beau-père «тесть» тощо. В цілому вплив французької мови на бретонську цілком не вивчено[8].
Бретонську мову іноді називають «армориканська бретонська мова», що походить від старої назви півострова Бретань — Ар(е)морика[5].