Бурти (Звенигородський район)

Бурти́ — село в Україні, у Шполянській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення — 623 особи. До 2020 року — адміністративний центр Буртівської сільської ради.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бурти.

село Бурти
Церква в селі Бурти Церква в селі Бурти
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський
Громада	Шполянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71020330020073958
Облікова картка	Бурти.
Основні дані
Засноване	на початку XVIII століття
Населення	623 особи
Поштовий індекс	20610
Телефонний код	+380 4741
Географічні дані
Географічні координати	49°07′41″ пн. ш. 31°26′14″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	171 м
Водойми	р. Нікуда
Відстань до обласного центру	55 (фізична) км
Відстань до районного центру	21 км
Найближча залізнична станція	Цвіткове
Відстань до залізничної станції	11 км
Місцева влада
Адреса ради	20610, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Бурти, вул. 9 Травня, 9
Сільський голова	Олег Іванович Волошин
Карта
Бурти
Бурти
Мапа
Бурти у Вікісховищі

Географія

Село Бурти розташоване за 21 км від міста Шпола та за 11 км від найближчої залізничної станції Цвіткове. В селі бере початок річка Ніку́да.

Історія

Село засноване на початку XVIII століття.

Дорога до Буртів прокладена лише від Надточаївки, яка є не найкращої якості. Буртами раніше називали великі насипи. Таких у селі налічувалось два — звідси й походить назва Бурти. У 1862 році в одному із насипів місцевий селянин викопав 25 гарматних ядер, що свідчить про те, що у стародавні часи насипи служили фортечними валами.

У XIX столітті Бурти були містечком, що належало родині Орлових. У 1829 році генерал-майор Олексій Орлов збудував тут кам'яну церкву із дзвіницею. Дзвіницю зруйнували в радянські часи, а типова класична хрестоподібна в плані будівля церкви збереглася. Богослужіння тут не проводяться, бо триває ремонт. Церква стоїть облуплена й світить голою цеглою. Частина будівлі схована під риштування.

Під час Другої світової війни 213 мешканців села воювали на фронтах, 151 з них нагороджений бойовими орденами й медалями. Під час відвоювання села у німецьких військ загинуло 85 воїнів Червоної армії, яких поховано в братській могилі.

Станом на 1971 рік у селі працювала восмирічна школа, клуб на 200 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.

У селі містилась центральна садиба колгоспу «Україна», що спеціалізувався на вирощуванні зернових культур і буряків, було розвинене тваринництво.

Станом на 2010 рік у селі проживає 560 осіб, пологовий будинок був зруйнований. Колгосп став ТОВ «Україна». Нинішній голова села — Волошин Олег Іванович, який вже вдруге займає посаду голови сільської ради.

19 лютого 2020 року, в ході децентралізації, Буртівська сільська рада об'єднана з Шполянською міською громадою Шполянського району.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шполянського району, село увійшло до складу новоутвореного Звенигородського району^[1].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 926 осіб, з яких 400 чоловіків та 526 жінок^[2].

За переписом населення України 2001 року, в селі мешкало 895 осіб^[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Відсоток
українська	98,34 %
російська	1,66 %

Відомі особи

За часів Тараса Шевченка Бурти було містечком Черкаського повіту Київської губернії. За спогадами Ф. Лебединцева, Тарас Шевченко ще в дитинстві їздив на базар у це містечко, коли був наймитом у священника села Кирилівки Г. Кошиця. Кілька разів Бурти згадано в повісті «Наймичка».

Уродженці села:

• народний артист СРСР В. С. Василько (Василько-Миляєв);
• громадський та політичний діяч, публіцист і педагог Григоріїв Никифор Якович.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
4. Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
• Klaudiusz Przedrzymirski, Burty 1), powiat czerkaski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 476. (пол.)
• Burty 1) miasteczko nad rzeką Niekudą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 278. (пол.)