Бізань

Біза́нь (нід. bezaan, що через ісп. mesana і порт. mezana сходить до лат. medianus — «середній») — нижнє вітрило на бізань-щоглі.

Американський фрегат «Конституція» під гафельною бізанню, марселями і кліверами

Залежно від типу вітрильного озброєння бізань може мати різний вигляд (пряма, латинська, гафельна, бермудська):

1. гафельне вітрило, верхня шкаторина якого шнурується до гафеля, а нижня розтягується по гіку бізань-шкотом (замість однієї гафельної бізані на деяких суднах використовуються дві на окремих гафелях — верхня і нижня бізань).
2. латинське вітрило, що ставиться на бізань-рю (рейку латинського вітрила).
3. пряме вітрило, що ставиться на бегін-реї бізань-щогли. У разі його наявності, косе вітрило буде називатися «контр-бізань».
4. бермудське вітрило, що ставиться на гіку бізань-щогли (на бермудських йолах, кечах).

Слово «бізань» додається до назв усіх частин рангоуту, такелажу і вітрил, що кріпляться на бізань-щоглі. Виняток становить нижня рея, коли на бізані, крім косого вітрила, є прямі вітрила. Тоді рея буде називатися «бегін-рея», а до деталей рангоуту, що знаходяться вище марсового майданчика і на стеньгах, додається слово «крюйс».

Зрідка бізань називається дра́йвер (від англ. driver) або спе́нкер (від spanker)^[1].

Примітки

1. Самойлов К. И. Драйвер, или Спенкер // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Література

• Бизань // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Морской Словарь, М, Военное издательство МО СССР, 1959 (рос.)
• Морской Энциклопедический Словарь, Л-д, «Судостроение», 1991, ISBN 5-7355-0280-8 (рос.)