Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вулиця Гео́ргіївська — відносно коротка вулиця в історичному центрі міста Маріуполь, де розташовані три місцеві музеї.
Вулиця Георгіївська Маріуполь | |
---|---|
Місцевість | Історичний центр |
Район | Центральний |
Назва на честь | Святого Георгія |
Колишні назви | |
вул. 1 Травня до 1992 р. | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,7 км[1] |
Координати початку | 47°05′33″ пн. ш. 37°33′40″ сх. д. |
Координати кінця | 47°05′40″ пн. ш. 37°32′34″ сх. д. |
поштові індекси | 87515 |
Транспорт | |
Рух | автівками |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від №2 до 96 |
Архітектурні пам'ятки | колишня Маріупольська Олександрівська чоловіча гімназія |
Державні установи | Управління державної міграційної служби в Донецькій області, Управління культури і туризму Маріупольської міськради, СБУ в м. Маріуполь |
Навчальні заклади | Індустріальний технікум ПДТУ |
Медичні заклади | Протитуберкульозний диспансер |
Заклади культури | Маріупольський краєзнавчий музей, Художній музей імені Куїнджі, Музей народного побуту |
Забудова | одно-, багатоповерхова |
Підприємства | Завод спецзасобів пожежогасіння, Швейна фабрика «Фея» |
Парки | Козацький сквер |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r3626694 |
На карті | На карті населеного пункту |
Мапа | |
Вулиця Георгіївська простягається в напрямку схід-захід і розташована в Центральному районі міста. Від центральної вулиці міста (колишня Катерининська, нині проспект Миру) розташована у бік півдня та морського узбережжя. Перетинається з проспектом Металургів, вулицями Архітектора Нільсена, Архипа Куїнджі, Грецькою, Торговою та Земською.
Оскільки забудова йшла від тодішнього центру (знизу), то чим далі до нинішнього центру, тим більше зростає висотність будинків. Вулицею не ходить жоден із видів громадського транспорту. На ділянці від проспекту Металургів до вулиці Архітектора Нільсена закритий рух для автотранспорту, через те, що тут розташоване Головне управління СБУ в Донецькій області.
За часів СРСР була перейменована на вулицю 1 травня. Історична назва вулиці була повернена.
Розташування в історичному центрі міста відбилося на її старовинній забудові кінця ХІХ — початку ХХ століття. Окрім того вулиця Георгіївська мала історичну бруківку, вкриту поверху асфальтом на початку ХХІ століття. Вулиця починається біля колишньої Швейної фабрики і закінчується, впершись у проспект Металургів, де починається нова ділянка розпланування міста.
Маріупольський краєзнавчий музей довго не мав значної художньої збірки. За часів СРСР у 1973 р. відбулася 1-ша республіканська пейзажна виставка «Меморіал Куїнджі». Була створена комісія, що відібрала частину творів із виставки і передала її в краєзнавчий музей.
Частину власних творів музею передав художник Арнаутов Віктор Михайлович (1896—1979), що довго працював у США і був деякий час працівником мексиканського художника Дієго Рівера. У фондах музею твори майстрів Росії і України 20 століття, серед яких:
Ці твори і стануть базою для створення постійної експозиції художнього музею з додачею зразків декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, невелика збірка порцеляни, рушники, мереживо, меблі доби сецесії).
З нагоди відкриття художнього музею створена тимчасова експозиція, де репрезентовані комп'ютерні копії на полотні картин А. І. Куїнджі та історичні пам'ятки ХІХ та ХХ століть (металева купель із колишньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці, Євангеліє кінця ХІХ століття, зразки текстилю, фото Куїнджі і копії його листів, портрет самого Куїнджі пензля його учня Г. О. Калмикова тощо). Серед новітніх творів мистецтва — медальєрне мистецтвомісцевих майстрів (твори В. Узбека, Ю. Шевякова та ін.). Відомий український медальєр Харабет Юхим Вікторович має власну експозицію творів при сучасному центрі мистецтв в місті. Але невеличку кількість творів Харабета має і Художній музей.
Загальна кількість художніх творів не перевищує на 2010 рік 2500 одиниць збереження, де переважають графічні твори (головним чином екслібриси), пейзажний живопис та скульптури революційних діячів радянського минулого[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.