Гаубиця
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Га́убиця (від чеськ. houfnice через нім. Haubitze, очевидно, через посередництво пол. haubica)[1] — тип артилерійської системи, призначеної переважно для навісної стрільби із закритих вогневих позицій, поза прямою видимістю цілі.
Гаубиці входять до складу військової (у іноземних арміях польової) артилерії, мають калібр від 100 мм і вище, відносно короткий ствол (15-30 калібрів), змінний заряд, достатньо високу скорострільність — від 0,5-1 до 6 пострілів за хвилину (залежно від калібру).
Максимальна дальність стрільби сучасних гаубиць може сягати 40 км і більше.
Більшість сучасних гаубиць самохідні, старі системи мають механічну тягу.