Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гуго III Великий (фр. Hugues; 1235 — 24 березня 1284) — король Кіпру (1267—1284) і Єрусалиму (1269—1284).
Гуго III фр. Hugues III de Lusignan | |||
| |||
---|---|---|---|
1267 — 1284 | |||
Попередник: | Гуго II | ||
Наступник: | Іоанн I | ||
| |||
1268 — 1284 | |||
Попередник: | Конрадін | ||
Наступник: | Іоанн II | ||
Народження: |
1235 Антіохія | ||
Смерть: |
24 березня 1284 Тір, Ліван | ||
Поховання: | Мечеть Селіміє (Нікосія) | ||
Країна: | Кіпрське королівство | ||
Рід: | Лузіньяни і Ramnulfidsd | ||
Батько: | Генрі Антіохійськийd | ||
Мати: | Isabella of Cyprusd | ||
Шлюб: | Ізабелла Ібелін | ||
Діти: | Marie of Lusignan, Queen of Aragond[1], Amalric, Lord of Tyred[1], Генріх II[1], Іоанн I[1], Guy of Lusignand, Margaret of Lusignan, Queen of Armeniad і Aimery of Cyprus (governor)d | ||
Народився у родині графа Генріха Пуатьє-Антиохського та Ізабели де Лузіньян. Під час шлюбу його батьків було домовлено, що в разі смерті небожа Ізабели де Лузіньян — Гуго, новим спадкоємцем Кіпрського трону має стати син Ізабели. До того час Гуго Пуатье-Антиохський-Лузіньян значний проміжок часу проводив в Антиохії. Лише у 1264 році він з'явився на Кіпрі. Тоді померла його мати Ізабела, що була регентшею при Гуго II. Тоді ж Гуго Пуатьє-Антиохський-Лузіньян став новим регентом. На цій посаді узяв активну участь у боротьбі з наступом Бейбарса, султана Єгипту, на прибережні палестинські міста (1266). Втім зазнав поразки при Сен-Жан-д'Акрі у жовтні того ж року.
Після смерті Гуго II 5 грудня 1267 року Гуго III став новим королем. Він оголосив про продовження династії Лузіньян, взявши лише прізвище матері.
У 1268 році, після загибелі Конрадіна Гогенштауфена, Гуго III висунув свої претензії на корону Єрусалиму. Здолавши опір частини знаті, він досяг свого — 24 вересня 1269 року коронувався в Тірі.
З цього моменту значна частина його діяльності була спрямована на збереження залишків Єрусалимського королівства. Втім, він тут зіткнувся з низкою труднощів: кіпрська знать не бажала воювати у Палестині, продовжувалися конфлікти між тамплієрами та госпітальєрами, а генуезці та венеційці між собою в стані відкритої війни. Усім цим вміло користався султан Бейбарс.
Втім, у 1271 році Гуго отримав англійську допомогу в особі принца Едуарда, який прибув зі значним військом. Проте всі спроби Гуго III розширити свої володіння у Палестині виявилися марними. У 1271—1272 роках король активно захищав Акру від єгипетських військ, які зрештою відступили. Тоді тамплієри та частина знаті висунули як претендента на трон Марію Антиохійську. У цьому протистоянні Гуго III зазнав невдачі й зрештою повернувся до Кіпру.
У 1277 році прибуло військо на чолі з графом Рожером Сан-Северіно, який мав намір захопити Єрусалимське королівство для Карла I, короля Сицилії. Ця колотнеча тривала до 1282 року, коли у Карла I розпочалася війна з королівством Арагон. Тому Рожер де Сан-Северін повинен був повернутися додому. Скориставшись цим, Гуго III зміг відвоювати майже всі землі свого королівства, крім Акри.
Помер 26 березня 1284 року у місті Тір.
Дружина — Ізабела (1241—1324), донька Гі де Ібеліна, маршала та конетабля Кіпру.
Діти:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.