Loading AI tools
один із символів та найвідоміших пам'яток Харкова З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дзерка́льний стру́мінь (рос. Зеркальная струя) — альтанка і фонтан у центрі Харкова, один із сучасних символів міста.
Дзеркальний струмінь | |
---|---|
Альтанка і фонтан «Дзеркальний струмінь» — один із символів сучасного Харкова | |
49°59′55″ пн. ш. 36°14′04″ сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Сквер Перемоги, Харків |
Тип | будівельні конструкції |
Автор проєкту | В. І. Корж |
Дата заснування | 1947 |
Початок будівництва | 1947 |
Побудовано | 1947 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Альтанка-фонтан «Дзеркальний (Скляний) струмінь» розташована на вулиці Сумській у сквері Перемоги, навпроти будівлі Харківського театру опери та балету. Дзеркальний струмінь був споруджений 1947 року за проєктом архітектора В. І. Коржа[1].
Фонтан-альтанка «Дзеркальний струмінь» розташований у майже правильному квадраті між вулицями Сумською, Жон Мироносиць, Скрипника та Чернишевською.
Місце, на якому споруджено оригінальний пам'ятник-пам'ятку архітектури, має багату історію. Спершу тут містився цвинтар, через це на цьому місці звели дерев'яний храм — Мироносницьку церкву, перша згадка про яку датується 1701 роком.
У 1781—1783 на місці дерев'яної церкви було збудовано кам'яну. 1792 року в зв'язку з розростанням житлових міських кварталів цвинтар на території храму скасували, тут утворилася Мироносицька площа. У 1813—19 роки церкву значно перебудували й розширили, пізніше протягом XIX століття вона ще не раз перебудовувалась і розширялась.
У 1909—1911 до церкви прибудували дзвіницю, що за розміром була другою в місті після дзвіниці Успенського собору.
Мироносицьку церкву було знесено 11 березня 1930 року. Радянська влада планувала на її місці звести будівлю «Театру масового музичного дійства», в якому б суміщались цирк, театр і кінотеатр, але після перенесення столиці УРСР до Києва початкові плани лишились нереалізованими. Відтак, на місці новоутвореної пустки в 1930-ті роки було влаштовано тролейбусний парк просто неба[2].
За однією з версій, що ґрунтується на спогадах колишніх партійних співробіників Харківського обкому партії, історія спорудження фонтану-альтанки пов'язана з тим, що наприкінці 1940-х до Харкова приїхав тодішній перший секретар ЦК Компартії УРСР Микита Хрущов. Начебто, він визирнув у вікно з кабінету начальника Харківського обкому партії Віктора Чураєва (будівля обкому в ті часи містилася за адресою вул. Мироносицька, 1). Тролейбусний парк, вочевидь, справив на нього не найкраще враження, і майбутній керівник СРСР висловив керівнику харківських комуністів невдоволення побаченим з «обкомівського» вікна. У результаті цієї розмови «на підвищених тонах» стало рішення харківської партійної влади розбити на цьому місці сквер з фонтаном[3].
Там, де був розташований тролейбусний парк, методом загальногромадського народного будування в 1946—47 роках було закладено сквер «Перемоги» з басейном і фонтаном-альтанкою, що майже відразу отримала народну назву «Дзеркальний струмінь». Загальне планування скверу і фонтану було розроблено архітекторами О. М. Касьяновим, В. І. Коржом і А. С. Маяк[4].
Поруч з фонтаном-альтанкою було зведено басейн, який спершу обнесли простим цегляним парканом, а в 1970-ті його замінили на гранітний.
1958 року на честь святкування 40-річчя Ленінського комсомолу на території скверу було відкрито алею комсомольців-героїв.
Улітку 2007 року до 60-ліття "Дзеркального струменю" було здійснено його реконструкцію. 7 серпня запрацював оновлений фонтан, під час реконструкції якого встановили 137 форсунок, 2 установки штучного туману і 135 прожекторів. Чашу фонтану, що вміщує 350 тонн води, облицювали плиткою, стінки — мармуром[5][6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.