Зовнішні планети
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зовнішні планети — це ті планети Сонячної системи, що перебувають за межами поясу астероїдів, а отже, це визначення стосується газових гігантів, в порядку відстані від Сонця:
- Юпітер — найбільша планета у Сонячній системі. Має чотири великі супутники.
- Сатурн — друга за величиною планета, із масштабною та вираженою системою кілець.
- Уран — третя за величиною планета, і найменш масивна з чотирьох зовнішніх планет. Він перехилений так, що його вісь майже лежить у площині його орбіти.
- Нептун — найменша з чотирьох зовнішніх планет. Він має великий ретроградний супутник і багато менших супутників.
Зовнішні планети | |
Місце розташування | outer Solar Systemd |
---|---|
Протилежне | внутрішня планета |
Зовнішні планети у Вікісховищі |
Усі зовнішні планети мають системи кілець, однак всі вони, за винятком кілець Сатурна, досить слабко виражені.
Іншим аспектом, типовим для газових гігантів, є велика кількість природних супутників, два з яких є більшими за планету Меркурій (Ганімед Юпітера та Титан Сатурна). Ця пара, на ряду з Іо, Каллісто, Європою та Тритоном, є більшими за карликові планети Плутон та Ерида.
У цій частині космосу також поширені кентаври, різні поля троянів, та багато комет.
З моменту відкриття у 1930 році, Плутон вважався зовнішньою планетою, аж доки 2006 року не відбулася його перекласифікація як карликової планети (див. також Пояс Койпера).