Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кетлін Мері Дрю-Бейкер (6 листопада 1901 — 14 вересня 1957) — британська альгологиня, що відома своїми дослідженнями їстівних водоростей Porphyra laciniata (норі), що призвели до прориву в їхньому комерційному вирощуванні.
Кетлін Мері Дрю-Бейкер | |
---|---|
англ. Kathleen Mary Drew-Baker | |
Ім'я при народженні | англ. Kathleen Mary Drew |
Народилася | 6 листопада 1901 Лі, Ланкашир (зараз Великий Манчестер) |
Померла | 14 вересня 1957 (55 років) Манчестер |
Місце проживання | Велика Британія |
Країна | Велика Британія Сполучене Королівство |
Діяльність | ботанік, фікологиня, викладачка університету, ботанічний колекціонер |
Alma mater | Манчестерський університет |
Галузь | альгологія |
Заклад | University of Manchester Institute of Science and Technologyd Манчестерський університет Вікторіїd |
Вчене звання | професор і професор[d] |
Науковий ступінь | DSc (вища докторська ступінь) |
Відомі учні | Фусао Ота, Сокічі Сеґава |
Членство | British Phycological Societyd |
Відома завдяки: | Дослідження Porphyra umbilicalis |
У шлюбі з | Генрі Райт-Бейкер |
Діти | Джон Рендл, К. Френсіс Бігс |
Кетлін Мері Дрю-Бейкер у Вікісховищі |
Науковий доробок Кетлін Дрю-Бейкер особливо вшанувують в Японії, де її назвали Матір'ю моря.[1] В 1963 році в святилищі Сумійосі в Уто (Кумамото) їй було споруджено пам'ятник. Її праця щорічно вшановується 14 квітня.
Кетлін Мері Дрю-Бейкер народилася в сім'ї Уолтера і Августи Кароліни Дрю в місті Лі, Ланкашир (зараз Великий Манчестер). Закінчила школу єпископа Вордстворта в Солсбері, отримала стипндію від графства на вивчення ботаніки в Манчестерському університеті. В 1922 році закінчила універститет з відзнакою першої ступені (одна з перших двох жінок, що здобули цю відзнаку)[2], в 1923 отримала ступінь магістра[3], в 1939 році нарешті отримала докторський ступінь (DSc).
Більшу частину свого академічного життя Дрю-Бейкер провела на кафедрі криптогамної ботаніки Манчестерського університету на посаді викладача ботаніки і дослідника (з 1922 по 1957 рік). У 1925 році вона отримала стипендію від Каліфорнійського університету в Берклі і працювала там два роки, подорожуючи на Гаваї для збору ботанічних зразків. Кетлін вийшла заміж за академіка з Манчестера Генрі Райт-Бейкера в 1928 році. Через це вона була формально звільнена з університету, який проводив політику не наймати заміжніх жінок.[4]
Разом зі своєю подругою Маргарет Т. Мартін заснувала Британську альгологічну спілку. В 1952 році Кетлін була обрана першою головою цієї організації.[5]
Автор 47 наукових статей, дослідження стосувалися червоних водоростей. Каліфорнійським університетом в 1928 році була видана її книга A Revision of the Genera Chantransia, Rhodochorton, and Acrohaetium. With descriptions of the marine species of Rhodochorton, Naeg., Gen. Emend. on the Pacific Coast of North America.
Стандартне біологічне скорочення — K.M.Drew.
Хоча Дрю-Бейкер ніколи не була в Японії, її наукові дослідження зробили чималий внесок у розвиток японського виробництва норі. Дослідниця вивчала життєвий цикл червоних водоростей Porphyra umbilicalis і довела, що мікроскопічні організми Conchocelis, що до того вважалися самостійним видом водоростей, були диплоїдною стадією розвитку водоростей Porphyra. Крім того, було доведен. що на цьому етапі середовищем розвитку водоростей є двостулкові молюски.[6] Її відкриття було опубліковане в журналі Nature в 1949 році.[7][8]
Японський альголог з університета Кюсю Сокічі Сеґава, який прочитав про дослідження Дрю-Бейкер, провів експеримент на місцевому виду водоростей, який з XVII століття використовувалися в японській кухні і були відомі як норі. В XX столітті врожайність водоростей різко впала через забруднення прибережних вод і вплив тайфунів. В 1953 році Сокічі Сеґава, Фусао Ота та інші вчені на основі досліджень Кетлін Дрю-Бейкер розробили методики штучного розведення норі, суттєво підвищивши урожайність аквакультури.
В Японії за внесок в розвиток виробництва норі Кетлін Мері Дрю-Бейкер була названа «Матір'ю моря» (яп. 海の母) або «Матір'ю вирощування норі».[9] В 1963 році в святилищі Сумійосі в Уто (Кумамото) їй було споруджено пам'ятник. Її праця щорічно вшановується 14 квітня.[10].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.